Отопластика – це хірургічне усунення вроджених чи набутих (травматичних) дефектів вух. Ця операція входить в число найбільш поширених в пластичній хірургії і дозволяє коректувати розміри вушних раковин, їх форму і розташування щодо особи. Операційне втручання торкається хрящові, а також м’які тканини вушних раковин. Часто отопластика рекомендується дітям і підліткам, так як капловухість, асиметрія вух та інші вроджені дефекти можуть стати причиною психологічних розладів.
Передопераційний період
Крім вибору клініки з бездоганною репутацією і кваліфікованим персоналом, важливою частиною передопераційного періоду є детальна консультація з хірургом, який буде проводити втручання.
Моделювання форми вуха
!Перед операцією отопластики важливо, щоб пацієнт і лікар досягли повного взаєморозуміння щодо аспектів передбачуваної корекції і її кінцевого результату. Лікар пояснює пацієнту, як роблять отопластику, скільки часу займає сама процедура і реабілітаційний період, і якого ефекту слід очікувати.
Сучасні клініки високого рівня мають можливість змоделювати результат операції на комп’ютері в цифровому 3D-форматі. Проте клієнту необхідно розуміти, що операція з отопластики, як і будь-яка інша операція пластичної хірургії, пов’язана з певним ризиком. Реалістичні очікування з приводу кінцевого результату включають в себе можливість недостатньої корекції або розвитку деяких ускладнень.
Підготовка до операції
Перед процедурою пластичної хірургії необхідно пройти повноцінне медичне обстеження. Безпосередня підготовка включає в себе консультацію з терапевтом; якщо у пацієнта присутні хронічні захворювання, необхідна також бесіда з відповідними фахівцями. Крім цього необхідно пройти лабораторне обстеження, а також зробити флюорографію та електрокардіографію.
Обов’язкові аналізи для отопластики включають в себе:
- Загальний аналіз крові;
- Аналіз сечі;
- Біохімічне дослідження крові (вміст глюкози, білка, електролітів, сечовини, білірубіну);
- Дослідження на антигени і антитіла (аналізи на гепатит, ВІЛ);
- Аналіз на сифіліс.
Лікарям необхідно з’ясувати, чи пацієнт схильний до алергічних реакцій або утворення келоїдних рубців, які операції були перенесені ним раніше.
Перед отопластикой необхідно пройти флюорографію
За кілька тижнів перед призначеним днем операції доцільно підготувати організм. Корисно приймати вітаміни, дотримуватися дієти з вживанням достатньої кількості білка, фруктів і овочів. За два тижні до операції пацієнту необхідно припинити прийом лікарських препаратів, що впливають на згортання крові. Курцям рекомендується відмовитися від сигарет хоча б тимчасово. Рекомендується також помірність у вживанні спиртного до і після операції.
У призначений день за 4 години до процедури бажано утриматися від пиття і приймання їжі. Напередодні хірургічного втручання слід ретельно вимити волосся і вуха.
Перед отопластикой хірург також робить загальне і детальне фотографування вушних раковин, проводить всі необхідні вимірювання кожного вуха, визначає співвідношення вух з кордоном волосистої частини голови, враховує присутність асиметрії і взаємне розташування раковини, мочки, завитка.
Вибір анестезії
Вибір різновиду анестезії при отопластики залежить від безлічі факторів:
- Віку пацієнта;
- Складності операції;
- Передбачуваної тривалості хірургічної процедури;
- Наявності супутніх захворювань;
- Психологічного стану пацієнта.
У дітей і підлітків втручання проводиться під загальною анестезією (препарати вводяться внутрішньовенно). У дорослих здорових пацієнтів операція проводиться частіше під місцевим знеболенням. Іноді внутрішньовенно вводяться седативні та аналгезуючу ліки.
Проведення операції
Отопластику не можна віднести до числа складних для кваліфікованого фахівця операцій: вона виконується амбулаторно (приміщення пацієнта в стаціонар не потрібно).
Капловухість можна виправити з допомогою отопластики
Якщо проводиться корекція дитячої капловухості, то ідеальний час для отопластики – 5-8 років. До цього часу у дитини ще не встигає сформуватися критичне ставлення до свого зовнішнього вигляду, і надалі маленькі пацієнти просто забувають, що колись були «капловухий».
Варіанти отопластики залежать від анатомічних особливостей і методики, яку обирає хірург, виходячи з свого професійного досвіду. ! Сучасна естетична хірургія налічує понад 150 методик виправлення капловухості та інших дефектів вух. Загальна мета операції з усунення стирчать вуха – наблизити вушні раковини до голови: це досягається з допомогою пластики хряща, що становить основу зовнішнього вуха.
Для цих цілей вирізають ділянку шкіри позаду вуха, частково видаляється хрящ (або він формується так, щоб надати раковині найбільш естетичний зовнішній вигляд). Таким чином, розрізи і майбутні рубці залишаються на задній поверхні вуха, що робить їх непомітними. З часом шрами стають зовсім невидимими.
Пов’язка після операції з отопластики
Ідеальний кут між раковиною вуха і головою дорівнює 30°, при цьому відстань між головою і краєм вуха не повинно перевищувати 2 див. Деформація може спостерігатися в обох вухах або одному, а види і ступені капловухості та інших вушних дефектів настільки різноманітні, що єдиної медичної тактики виправлення просто не існує.
! Тривалість операції залежить, безумовно, від її складності і течії. Зазвичай процедура триває від півгодини до 2 годин. На кілька годин (іноді до наступного ранку) пацієнт залишається в клініці. На наступний день йому можна займатися звичайними справами. Дітям приступати до занять в школі можна через тиждень.
Відразу після впливу на зони корекції накладаються медичні серветки і спеціальна пов’язка після отопластики. В слуховий прохід вводиться спеціальний тампон, просочений оліями рослинного походження та антисептичні компонентами. Тампон слід міняти кожні три доби. Через добу після хірургічного втручання проводиться перша перев’язка. Фото післяопераційного періоду отопластики наочно демонструє стан вушних раковин пацієнта після процедури.
Відео як проходить операція
Лінія шва після отопластики
протягом тижня слід обов’язково носити пов’язку з декількох шарів, яка фіксує вуха в певному положенні та забезпечує захист від механічного впливу (див. фото пов’язки після отопластики). Пацієнтам необхідно також берегти вуха від попадання в них води. Шви після отопластики знімаються приблизно через 7 днів.
! Повна реабілітація після отопластики триває приблизно півроку. Протягом 5-8 тижнів пацієнту рекомендується спати в спеціальній фіксуючій пов’язці, що перешкоджає зсуву хрящів. Пов’язку накладають після зняття швів. Слід також захищати вуха після отопластики від інсоляції (сонячного випромінювання) і впливу холодного вітру.
Мити голову можна через 2 тижні після операції. Півтора місяця не можна відвідувати сауну і басейн. Через 3 і 6 місяців пацієнту слід відвідати хірурга для огляду і консультації з приводу перебігу відновного періоду.
протягом реабілітаційного періоду після отопластики пацієнтам не рекомендується займатися контактними видами спорту, стрибками у воду, важкою атлетикою, оскільки велика ймовірність отримання травми деформації прооперованих хрящів.
Відгуки пацієнтів після операції з отопластики в своїй більшості позитивні – після відновлення люди швидко звикають до своєї нової зовнішності і позбавляються від усіх пов’язаних з вушними дефектами комплексів і психологічних проблем, якщо такі були в наявності.
Протипоказання
Операція не виконується при наявності у пацієнтів:
- Гострих інфекційних захворювань;
- Загострень хронічних хвороб;
- Цукрового діабету тяжкого ступеня;
- Хвороб крові;
- Дисфункції щитовидної залози;
- Онкологічних процесів в організмі.
Отопластика також не робиться вагітним і жінкам в період менструальних кровотеч. Не рекомендується і виконання корекції вушних раковин у дітей до 5 років.
Можливі ускладнення
Отопластика, реабілітація після якої вимагає серйозного підходу, може викликати ускладнення. Негативні наслідки зустрічаються нечасто, і майже завжди вони виникають внаслідок недотримання пацієнтами лікарських рекомендацій. Не виключені також ускладнення після отопластики внаслідок лікарської помилки.
Набряк вух одне з ускладнень
До ускладнень після корекції вушних раковин відносять:
- Виникнення алергії (епідермальних бульбашок) – це може бути реакцією на анестетики та інші ліки;
- Ускладнення внаслідок наркозу (частіше виникають у дітей);
- Запалення м’яких тканин (тривалий набряк і почервоніння вух);
- Запалення хрящової тканини (перихондрит);
- Формування келоїдних рубців;
- Погіршення естетичного результату внаслідок спонтанної деформації вушних раковин.
Деякі з цих ускладнень цілком можна попередити, якщо точно дотримуватися лікарських порад. При розвитку негативних реакцій може знадобитися повторна корекція вушних раковин, яку можна проводити не раніше, ніж через 6 місяців після першої процедури.
Якщо пацієнт виконує всі рекомендації для реабілітаційного періоду після отопластики, ніякої повторної корекції не потрібно. Результат буде стійкий і збережеться з людиною на все життя.