Аденотомія – це хірургічна операція, під час якої проводиться видалення аденоїдів. Це утворення розташовується в задній частині носоглотки і нерідко збільшуються в розмірах, ускладнюючи носове дихання. Сучасні методи лікування дають змогу обійтися без операції в більшості випадків, але в разі значного ступеня гіпертрофії аденотомія залишається єдиним способом усунення проблеми у дітей і підлітків. Педіатри клініки “JMC” до останнього намагаються не вдаватися до операції, але бувають випадки, коли без аденотомії не впоратися, тому не варто лякатися, лікарі зроблять операцію на вищому рівні. Докладніше ознайомитися з клінікою можна на сайті: https://jmc.org.ua/.
Причини збільшення аденоїдів
Друга назва аденоїдів – глотковий мигдалик. Він являє собою структуру з лімфоїдної тканини, яка є частиною захисного кільця, що запобігає потраплянню інфекції в дихальні шляхи. Аналогічну будову мають також:
- піднебінні мигдалики (розташовані з боків від входу в глотку, найчастіше уражаються під час ангіни);
- трубні мигдалини (розташовані біля входу в трубу, що з’єднує глотку з порожниною середнього вуха);
- язиковий мигдалик (утворення на корені язика).
Гіпертрофія (збільшення) аденоїдів може виникати на тлі:
- гострих і хронічних інфекцій;
- алергічних реакцій;
- поганої екологічної обстановки;
- регулярного подразнення носоглотки тютюновим димом, хімікатами та іншими речовинами;
- зниження імунітету.
У разі значного ступеня гіпертрофії носових мигдаликів (аденоїдів) у дітей призначається операція з їх видалення.
Ступені та симптоми гіпертрофії аденоїдів
Залежно від ступеня збільшення аденоїдів, виділяють три ступені гіпертрофії, кожна з яких має конкретну симптоматику.
- Гіпертрофія 1 ступеня. Носові мигдалики перекривають не більше третини просвіту каналу носоглотки. Дитина періодично хропе ночами, на тлі ГРВІ та супутнього набряку аденоїдів хропіння посилюється.
- Гіпертрофія 2 ступеня. Аденоїди закривають до 50% просвіту носоглотки. Малюк періодично дихає через ніс навіть удень. Вночі виникають короткочасні зупинки дихання, що погіршують якість сну. У результаті дитина стає примхливою і дратівливою, нерідко відзначається гугнявість голосу.
- Гіпертрофія 3 ступеня. Носоглотка повністю перекрита збільшеною лімфатичною тканиною. Дитина постійно дихає через рот, унаслідок чого формуються специфічні “аденоїдні” риси обличчя: нижня щелепа висунута вперед, рот відкритий. Брак кисню стає причиною головного болю, підвищеної стомлюваності. Значно знижується слух.
Гіпертрофовані мигдалини частково перестають виконувати свою захисну функцію, ось чому в дитини частішають випадки запальних захворювань ЛОР-органів і дихальних шляхів (отити, синусити, фарингіти, трахеїти тощо).
Діагностика гіпертрофії аденоїдів
При підозрі на гіпертрофію аденоїдів маленького пацієнта направляють на консультацію до отоларинголога. Спеціаліст уважно оглядає носоглотку за допомогою спеціальних дзеркал і оцінює стан аденоїдів і ЛОР-органів загалом. Для підтвердження діагнозу можуть використовуватися:
- лабораторні аналізи: можуть підтвердити активний запальний процес;
- ендоскопія: введення в носоглотку мініатюрної камери на гнучкому зонді – найінформативніше та найдостовірніше дослідження, яке дає змогу побачити збільшені мигдалики й оцінити ступінь їхньої гіпертрофії;
- рентген, КТ, МРТ: призначаються за підозри на супутній синусит, дають змогу оцінити стан пазух носа.
За необхідності список обстежень розширюється. За результатами діагностики лікар визначається з тактикою лікування і ухвалює рішення про необхідність видалення аденоїдів.
Консервативне лікування гіпертрофії аденоїдів
Найчастіше під час лікування гіпертрофії аденоїдів у дітей використовують консервативну терапію. Вона включає:
- медикаментозне лікування: антибіотики, антисептики, препарати для стимуляції місцевого й загального імунітету, а також судинозвужувальні препарати й сольові розчини для промивання порожнини носа;
- фізіотерапію: вплив лазером, електромагнітним полем, ультрафіолетом, УВЧ, а також електрофорез – ці методики стимулюють природні процеси регенерації тканин, знімають запалення і набряк.
Показання до операції
До списку показань до видалення аденоїдів у дитини входить:
- стійке зниження слуху;
- формування аденоїдних рис обличчя, порушень прикусу;
- хронічні запальні захворювання ЛОР-органів;
- періодичне апное (зупинка дихання) під час сну;
- часті запалення аденоїдів (аденоїдит);
- стомлюваність, сонливість, постійна втома, зниження успішності в школі на тлі кисневого голодування і неповноцінного нічного сну;
- неефективність консервативного лікування.
Протипоказання до аденотомії
До списку протипоказань до операції входить:
- вроджені або набуті аномалії твердого або м’якого піднебіння;
- порушення згортання крові;
- онкологічні захворювання;
- важка патологія серцево-судинної або дихальної систем;
- вогнища запалення в ротовій порожнині (карієс, стоматит) або ЛОР-органах (отит, синусит тощо);
- збільшення вилочкової залози;
- будь-які гострі інфекції;
- будь-які стани, що супроводжуються підвищеною температурою тіла.
Якщо в період очікування операції дитина захворіла, втручання відкладається до повного одужання. Терміни залежать від конкретної патології.
Як роблять операцію з видалення аденоїдів у дітей
Сучасні методи видалення аденоїдів у дітей дають змогу зробити операцію швидко. Найчастіше втручання проводять під наркозом, щоб мінімізувати стрес маленького пацієнта.
В арсеналі хірургів є кілька способів видалення аденоїдів у дітей:
- Класична аденотомія. Видалення розростань проводиться за допомогою петлеподібного ножа. Лікар підчіплює аденоїди і зрізає їх одним рухом. Операція проводиться в умовах обмеженої видимості, оскільки хірург користується лише спеціальним дзеркалом. Нині це втручання використовується рідко.
- Радіохвильова аденотомія. Аденоїди видаляють за допомогою спеціального радіохвильового ножа, який дає змогу відразу запечатати судини та мінімізувати кровотечу. Для гарного огляду в порожнину носа вводиться мініатюрна камера (ендоскоп).
- Лазерна аденотомія. Залежно від розмірів розростань лікар може припекти аденоїди або обережно видаляти шар за шаром до досягнення бажаного результату. Кровоносні судини миттєво запаюються, а відсутність прямого контакту з інструментом мінімізує ризик зараження.
- Холодноплазмове видалення. Проводиться під контролем ендоскопа за допомогою спеціального коблатора, що руйнує лімфоїдну тканину.
- Шейверна аденотомія. Видалення аденоїдів проводиться за допомогою ендоскопічного інструменту – шейвера (мікродебрідера). Він вводиться через носовий хід і дає змогу діяти з ювелірною точністю, усуваючи всі уражені тканини під контролем відеокамери. Використання цієї методики дає змогу звести до нуля ризик рецидиву.
Вибір конкретної методики здійснюється хірургом залежно від віку дитини, стану аденоїдів та індивідуальних особливостей організму.
Реабілітація після видалення аденоїдів у дітей
Залежно від методу аденотомії та способу знеболювання дитина перебуває під наглядом лікарів від кількох годин до доби. У перші 2 дні рекомендується обмежити фізичну активність і дотримуватися постільного режиму. Їжа має бути теплою і протертою, заборонені напої та продукти, які можуть спровокувати подразнення носоглотки. Після їжі необхідно промивати ніс і горло знезаражувальними розчинами.
Відновлення тканин займає 2-3 тижні. У цей час необхідно:
- обмежити фізичні навантаження;
- виключити всі види перегріву (гаряча ванна, сауна, лазня);
- уникати активних ігор, які можуть супроводжуватися падіннями і травмами;
- приймати будь-які лікарські препарати тільки після призначення лікаря.
Наслідки видалення аденоїдів у дитини
Багато батьків побоюються операції з видалення аденоїдів, оскільки вважають, що надалі це негативно вплине на здоров’я малюка. Найпоширеніший міф про підвищення ризику розвитку бронхітів і пневмоній, оскільки в процесі аденотомії видаляється важливий захисний бар’єр на шляху інфекції. Насправді, значно збільшені мигдалини самі по собі часто провокують розвиток небезпечних станів, ніж їхня відсутність. При проведенні операції відповідно до показань якість життя дитини значно покращується.
У деяких випадках аденоїди можуть з’явитися знову. Це відбувається на тлі підвищеного алергічного фону або в разі неповного видалення тканини мигдалини. Сучасні способи аденотомії з використанням ендоскопічних інструментів зводять цей ризик до нуля.
Видалення аденоїдів – це операція, до якої намагаються вдаватися якомога рідше. Однак у деяких випадках вона є єдиним виходом зі становища. Головне правильно вибрати клініку і довіритися досвідченим лікарям.
