Бузок звичайний

У садах, парках, на алеях і у дворах багатоповерхових будинків – практично скрізь можна зустріти кущі бузку. Бузок належить до того різновиду квітучих чагарників, яку, напевно, люблять всі. Та й як можна не милуватися дивовижними, пухнастими китицями білого, блакитно-бузкового, рожево-бузкового кольору. А який чудовий аромат оточує це квітуче пишність. Період цвітіння починається в останні дні травня. Зацвів бузок – можна сміливо говорити про прихід літа. Але ж крім краси природа наділила цей дивовижний чагарник ще і лікарськими властивостями.

Ботанічна характеристика рослини

Бузок звичайний – це, як правило, чагарник, але іноді садівники його формують у вигляді дерева невеликої висоти. Кущі бузку ростуть досить швидко і можуть досягати у висоту від 6 до 8 метрів, в залежності від кліматичних умов того регіону, де ростуть. Листя у бузку насиченого зеленого кольору у формі витягнутого сердечка, залишаються зеленими до заморозків і, опадаючи, не змінюють свій колір. Листова пластинка щільна, дещо жорстка з яскраво вираженими прожилками і довгим міцним черешком. Довжина листа досягає 10-12 сантиметрів, край без зазубрин, гладкий.

Бузок зацвітає на рубежі травня-червня, утворюючи пухнасті кисті пірамідальної, овальної або циліндричної форми різної колірної забарвлення, яка залежить від сорту чагарнику. Бузок звичайний утворює суцвіття, що складається з безлічі дрібних квіточок, кожен з яких має схожу на дзвіночок чашечку, чотиричленний віночок з циліндричної трубочкою. Дикоросла бузок зазвичай має квіти лілово-блакитного кольору неповторно специфічного відтінку, який дав визначення «бузковий колір».

На сьогодні селекціонерами виведена величезна кількість сортів бузку, що відрізняється один від одного і кольором, і розміром і формою квіткових кистей. Розрізняються сорти і з вигляду окремих квіточок, що утворюють суцвіття – вони можуть бути махровими або пофарбовані як би в два кольори, наприклад, сам квіточку темно-фіолетовий, а по краю має яскраву білу облямівку. Тривалість цвітіння бузку зазвичай до двадцяти днів, але є і сорти з більш тривалим періодом цвітіння.

Бузок звичайний після цвітіння утворює плоди-коробочки, наповнені дрібним насінням, які легко розносяться вітром, завдяки наявним у насіння «крилець». Крім розмноження насінням, які мають хорошу схожість, бузок звичайний розмножується і прикореневими пагонами. Зазвичай садівники просто відкопують втечу поруч з кущем і пересаджують куди планують: пагони прекрасно приживаються і якщо гинуть, то рідко. Бузок, що росте з втечі, зацвітає набагато раніше, ніж та, яка розвивається з насіння.

У період цвітіння кущі бузку покриваються буквально шапкою з квітів. Квіти бузку використовують для букетів, які довго зберігають свій свіжий вигляд і аромат у вазі. Якщо акуратно, не по-варварськи, зрізати гілочки з квітами для букетів, то чагарник не втратить свого декоративного виду, а на наступний рік порадують вас новими пагонами з квітами.

Бузок звичайний – невимоглива в догляді рослина і може рости практично де завгодно, крім того, рослина має гарну зимостійкістю. Тому її можна зустріти в сибірської зоні і навіть на Півночі.
Фірми, що займаються вирощуванням квітів, розводять бузок і для зимових букетів, використовуючи для цього тепличні господарства.
Квітки бузку застосовуються в парфумерній промисловості, а з деревини виготовляють різні вироби-сувеніри.

Трохи з історії бузку

Згідно з історичними документом, перші згадки про бузку з’явилися ще в XVI столітті і називали її тоді «турецької калиною», тому як привезена вона була з Туреччини австрійським дипломатом, любителем екзотичних квітів. Завдяки свом красивим і запашним квітам бузок швидко завоювала серця європейських садівників і поширилася по всій Європі, завезена вона була і в Росію. Свою назву рослина отримала від Карла Ліннея, який назвав чагарник бузком в честь легендарної красуні з Стародавньої Греції на ім’я Сиринга, яка нібито перетворювалася на красиве рослина.

Бузок і народні повір’я:

На Русі існувало повір’я, що бузок володіє магічними захисними властивостями і намагалися обов’язково посадити кущ цієї рослини перед своїм будинком. Кущі бузку, крім краси і аромату, повинні були захистити будинок і проживає в ньому сім’ю від злих духів, привидів, позбавити від будь-якої іншої нечистої сили. Бузок приносила спокій, процвітання і щастя всій родині, посадили цю рослину. А вже якщо хтось зможе знайти серед квіток бузку незвичайний, п’ятипелюстковий квіточку – той буде особливим щасливчиком і зможе загадати бажання, яке обов’язково здійсниться.

Корисні властивості бузку і заготівля лікарської сировини

Бузок звичайний вже дуже давно оцінена народними цілителями, як корисне лікарська рослина, яке приносить полегшення людям, ураженим різними недугами. Опис лікувальних властивостей бузку можна зустріти в різних довідниках по цілющим травам. Так, повсюдно вважається, що лікувальними властивостями володіють не тільки квіти бузку, але також і листя, бруньки і кора.

Нирки бузку заготовляють для лікарської сировини в період їх «набухання», коли вони ще не розкрилися. Розкладають тонким шаром на підстилці і добре просушують, потім зберігають у полотняні мішечку, використовуючи при необхідності. Для лікарського використання квіти заготовляють, коли вони ще в вигляді бутонів і не розкрилися. Кисть квітів зрізають разом з гілочкою і просушують в підвішеному вигляді в добре провітрюваному місці, де немає доступу дощу, зазвичай під навісом або на горищі будинку. Лист бузку збирають в травні або на початку червня тільки при сухій погоді, поки він не став старим і жорстким, сушать на підстилці в тіні, розсипавши тонким шаром для кращого просушування. Кору треба заготовлювати тільки з молодих стебел і пагонів, можна разом з листочками.

Готову сировину зберігати можна в дерев’яній, добре закритій тарі не більше двох років, потім його треба обов’язково замінити більш свіжим. Заготівлю лікарської сировини можна робити практично з будь-якого виду бузку, але в народній медицині частіше зустрічається опис рецептів, де використовують білу бузок, або традиційну «бузкову».

Бузок звичайний – опис хімічного складу і лікарських властивостей

Бузок звичайний, незважаючи на те, що використовується як лікарська рослина досить давно, хімічно ще поки вивчена недостатньо добре. Так, на сьогоднішній день відомо, що в кольорах бузку містяться такі речовини як ефірне масло, сірінгопікрін, феноглікозід, фітонциди, різні смоли, Фарнезіна, синигрин і інші речовини.

У листі бузку виявлені сірінгін, різні гіркоти і вітаміни, в тому числі вітамін С. У корі і гілках є синигрин, що відноситься до гірких глікозидів. Бузок звичайний має лікувальні властивості, зумовленими її біохімічним складом.

Рецепти в народній медицині

Народна медицина пропонує опис рецептів використання бузку при таких захворюваннях як туберкульоз легенів, сечокам’яна хвороба, грип, кашель, висока температура, пронос, суглобові болі, подагра або гнійні рани. Бузок заварювали і пили як чай, робили настої, відвари і настоянки на горілці.

• Як потогінний, відхаркувальний і сечогінний засіб використовують суцвіття бузку, готуючи з них настій за рецептом: заливають склянкою крутого окропу столову ложку суцвіть і настоюють не менше години, потім проціджують і п’ють теплим по столовій ложці не менше трьох разів на день. Цей настій приймають при таких захворюваннях як бронхіт, катар верхніх дихальних шляхів, пневмонія або при запаленні сечового міхура.
• Як жарознижувальний потогінний лікарський засіб – роблять настій з суцвіть бузку за рецептом: беруть півлітра окропу і заливають їм дві столові ложки квіток бузку (можна використовувати нирки бузку), дають настоятися протягом години, в добре закутаний посуді. Пити треба тільки в теплому вигляді, по склянці чотири рази на день незалежно від прийому їжі. Спостерігається позитивний терапевтичний ефект при бронхіальній астмі.
• Як засіб для лікування різної складності ран, забитих місць і при ревматизмі бузок можна використовувати у вигляді примочок, компресів або обгортань. Можна скористатися кількома рецептами. Перший – примочки з настоянки, приготовленої з півлітра горілки і склянки квіточок бузку, настояної протягом двох тижнів в темному місці. Пов’язки змочують настоянкою і змінюють часто – не менше 5 разів на день. Гнійні виразки і погано загоюються рани можна добре залікувати, використовуючи подрібнені свіжі молоде листя бузку або приготувати з них насичений відвар для примочок. При використанні свіжого листя поверхню рани треба злегка розпарити і обкласти промитими листям і забинтувати. У перші день-два рану обробляють не менше чотирьох разів на день, а коли почне підживати, пов’язки міняти можна один раз в день. Можна також використовувати і кору з молодих пагонів бузку. Корою добре лікуються рожістие запалення шкіри, а подрібненим листям різні рани.
• Для лікування малярії існує старовинний рецепт російських лікарів: треба взяти 12 штук (зривати обов’язково ввечері) листя і заварити склянкою окропу, потім посудину дуже добре укутати і залишити настоюватися до ранку. Щоранку, аж до одужання, хворий повинен випивати склянку цього настою натщесерце. Одужання наступало на 8-10 день лікування.
• Для лікування цукрового діабету використовують нирки бузку. Треба зібрати нирки в період їх набухання або використовувати сушені в кількості трьох столових ложок, які заливають двома склянками окропу і настоюють протягом 6 годин. Цей обсяг є добовою дозою ліки. Можна приготувати також відвар з 10 грамів бруньок на склянку окропу. Кип’ятити хвилин десять, процідити і якщо є необхідність, то долити до початкового об’єму кип’яченою водою. П’ють цей відвар по столовій ложці три-чотири рази за день.
• При подагрі використовують настоянку, приготовану з склянки горілки і двох столових ложок квіток бузку. Настоюється такий склад в темряві протягом тижня, який періодично потрібно струшувати. Приймати по 45-50 крапель 3-4 рази на день до їди.
• Для лікування туберкульозу легенів і горла готують настоянку: листя бузку і траву звіробою змішують в рівних кількостях і набивають літрову банку на 2/3, потім заливають це все горілкою (буде потрібно близько літра) і наполягають в темному місці протягом тижня. Пити по стіл. ложці до їди двічі на день.
• При поліпах в шлунку п’ють настій з гілок білої бузку з листям і квітами, приготований так: взяти дві гілочки бузку білою (на гілках по одному суцвіття) по можливості подрібнити і залити двома склянками окропу. Наполягати близько 12 години, в добре закутаний посуді. П’ють такий настій по півсклянки до їжі чотири рази на день.
• При погіршенні зору бузок заварюють як чай, використовуючи тільки квіточки, і на 4-5 хвилин прикладають змочені тампони до очей.
• При задишці п’ють по дві стіл. ложки настою до п’яти разів на день. Для настою беруть столову ложку квітів і запарюють склянкою окропу, дають настоятися 2-2,5 години.
• При радикуліті готують мазь з бруньок бузку та втирають в хворе місце. Мазь – стіл. л. подрібнених до порошку бруньок бузку та 4 ложки несолоного внутрішнього свинячого сала, все добре перемішати до отримання однорідної маси.
• Для лікування тромбофлебіту застосовують листя бузку. Ноги треба розпарити і обкласти свіжими листочками, можна зробити припарки з свіжого листя або дуже міцний відвар для примочок. Для внутрішнього застосування роблять настоянку на горілці з квіток бузку. Беруть 1 частину квітів бузку і 10 частин горілки, наполягають в темному місці 10 -12 дн. Приймають по 25-30 крапель тричі на день.

Протипоказання

Перед застосуванням препаратів, приготованих на основі бузку необхідно проконсультуватися з лікарем. Не варто застосовувати лікування бузком при тривалих порушеннях менструального циклу у жінок, при хронічній нирковій недостатності, при запорах. При використанні кольорів бузку для приготування настоїв і відварів треба строго дотримуватися рецептурних рекомендацій, при передозуванні можна отримати не ліки, а отрута. Захоплюватися поїданням «щасливих» п’яти пелюсткових квіточок теж не варто, а то щастя будете чекати на лікарняному ліжку.