Вульгарний псоріаз називають найпоширенішу форму псоріазу, яка зустрічається у 85 пацієнтів із ста. Даний недуга має тенденцію до обваження клінічних проявів. Псоріаз поширюється на великі ділянки шкіри і провокує виникнення рецидивів. Однак при адекватної терапії псоріатичні бляшки можуть повністю зникнути. Зрідка на їх місці залишаються певні гіперпігментовані або депігментовані ділянки шкіри.
Першопричини розвитку
У сучасних дерматологів нині немає точної гіпотези, яка пояснює причини виникнення вульгарного псоріазу. Однак існують такі теорії розвитку недуги:
- Теорія наслідування. Вона свідчить, що псоріаз являє собою генетично обумовлене захворювання, яке передається за аутосомно-домінантним типом з покоління в покоління і в основному проявляється в шостому, п’ятому або другому поколінні.
- Теорія порушення метаболізму. Свідчить, що псоріаз розвивається внаслідок порушення холестеринового обміну, надлишку або нестачі деяких ферментів.
- Вірусна теорія. Вона підтверджена введенням матеріалу псоріатичних бляшок безпосередньо в організм піддослідного кролика. Це призводило до певних морфологічним змінам.
- Порушення роботи ендокринної системи. Отже, псоріаз розглядають як наслідок ендокринних розладів.
- Нейрогенна теорія. За основу беруться сильні психологічні потрясіння або травми.
Крім того, є ряд чинників, що провокують псоріаз. До них відносять:
- Пошкодження шкірних покривів хімічними речовинами.
- Механічні пошкодження шкіри при косметологічних процедурах, опіках, укусах комах.
- Запальні захворювання шкірних покривів.
- Інфекційні недуги.
- Вплив деяких медикаментів.
- Шкідливі звички — надмірне вживання алкогольних напоїв та куріння.
- Дефіцит кальцію і калію в організмі.
Особливості лікування
Вульгарний псоріаз лікують різними способами. Однак будь-які питання з приводу методик лікування, схем застосування певних препаратів, їх доз та інших деталей лікар вирішує в індивідуальному порядку. Приймається до уваги тяжкість перебігу захворювання, її поширеність, наявність або відсутність супутніх хвороб, а також протипоказань.
В стаціонарному режимі при лікуванні передбачається:
- Здійснення місцевої терапії.
- Детоксикація організму.
- Системне застосування медикаментів.
Якщо захворювання має середню тяжкість або протікає локалізовано, то терапію здійснюють амбулаторно. Як правило, застосовують місцеві препарати. Їх вибір визначається стадією хвороби. У різних випадках використовують гормональні або негормональні препарати.
При підвищеному тиску пацієнту вводять внутрішньом’язево магнію сульфат. Якщо ж псоріаз прогресує в ексудативно формі, то призначають діуретики. При вираженому свербінні і прояв алергії використовують Димедрол, Тавегіл або Супрастин.
У силу великої ймовірності виникнення ускладнень, а також побічних реакцій глюкокортикостероїди нині практично не застосовують. При тяжкому перебігу патології використовують цитостатики. У їх числі Циклоспорин, Метотрексат. Також застосовують ретиноїди — Ацітретіна.
В процесі лікування на сьогоднішній день нерідко призначають Інфліксімаб або Ефалізумаб. Ці ліків містять моноклональні антитіла. Що стосується місцевих препаратів, то їх слід застосовувати з обережністю. Не можна обробляти уражену шкіру сильнодіючими і висококонцентрованими мазями. Ефективно впливають АСД-фракція, ланоліновий крем і нафталанная паста. Гормональні мазі застосовують виключно швидко. Серед негормональних препаратів застосовують Дитранол, Кальципотриол, Тазаротен, Антралин. З комбінованих місцевих ліків використовується Белосалика і Локакортентара.
Окремої уваги заслуговує прийом вітамінів. Пацієнту в обов’язковому порядку призначають вітаміни D, E, F, P, C, B. Серед фізіотерапевтичних процедур базовими вважаються електросон, ультрафіолетове опромінення, магнітно-лазерна терапія та ПУВА. Останню процедуру здійснюють з підвищеною обережністю і тільки в обмеженій кількості.
Щоб медикаментозна терапія була достатньо ефективною, її доповнюють народними методиками лікування. Застосовуються теплі ванни з настоянок і екстрактів сосни, ромашки, календули. Однак при купанні неприпустимо застосовувати мочалки, розтиратися рушником. Цілком достатньо обмежитися промоканием. Це допоможе уникнути мікротравм шкіри, збільшують ризик загострення недуги або приєднання вторинних інфекцій.
Проти псоріазу здавна застосовують такий рецепт: корінь сасапаріль (20 г) настоюють в звичайній воді (1 л) протягом дев’яти годин. Потім настоянку двадцять хвилин варять, проціджують. Половину відвару випивають, поки гарячий. Другу п’ють протягом дня. Тривалість курсу становить двадцять днів.
Проти псоріазу добре застосовувати настойку чорної бузини. Для цього сушену бузину (2 ч. л.) заливають водою (5 ч. л.). Тричі на день вживають по 100 мл У додаток можна протирати шкіру ялицевою водою.
Іншим варіантом стане використання молодих кошиків соняшнику (50 г). Їх подрібнюють, заливають білим вином (2 л), два дні наполягають. Отриманий засіб проціджують, змочують шкірний покрив. Також допустимо накладати пов’язки на шкіру, залишати на три години. Висипання на обличчі допоможе усунути умивання такою настоянкою.
Окрему увагу потрібно приділити дієті. З раціону потрібно виключити плавлений та твердий сир, вершкові йогурти, жирне молоко, сметану, сир. Від гострої та солоної їжі, різних прянощів і напівфабрикатів, а також продуктів, що мають підвищену алергенність, слід відмовитися. Заборонено вживати їжу з харчовими добавками і барвниками, алкоголь, копченості та мариновану продукцію.
