Йдучи якось зі званої вечері, Йоганнес Брамс сказав: «Якщо забув когось образити, вибачте, заради бога!» Втім, на цю фразу ніхто й уваги не звернув. Всі знали про те, що у геніального композитора був кепський характер.
Однак так було не завжди. В молодості це був мілейшей душі чоловік. Дратівливим композитор став пізніше, в зрілому віці. Він сильно поправився, відпустив бороду і почав пити. Особливо тішило численних туристів, які приїздили до столиці Австро-Угорської імперії, то, як знаменитий музикант часто засинав в кафе.
З роками Брамс перестав стежити за своїм зовнішнім виглядом і часто з’являвся на вулиці неголений і з розстебнутим комірцем, що в кінці XIX століття вважалося ознакою поганого тону.
Але те, що всі вважали дивацтвами товстого коротуна, насправді було хворобою з дивовижною назвою «апное», або зупинка дихання, яка в той час хворобою не вважалася. Напади обструктивного нічного апное, як і у більшості людей, траплялися у Йоганнеса Брамса уві сні.
Короткочасні зупинки дихання викликані тим, що у сплячого на спині людини звужується просвіт верхніх дихальних шляхів внаслідок збільшення мигдаликів, язичка, м’якого піднебіння, різних черепно-лицевих аномалій.
Все це перешкоджає потоку повітря на вдиху. Людина починає хропіти (перша ознака апное), прокидається від нестачі повітря, через кілька хвилин засинає, щоб незабаром прокинутися знову. Деякі хворі можуть прокидатися і засинати сотні разів протягом однієї ночі.
Результат – сонливість вдень, в тому числі епізоди короткочасного засипання, головні болі, порушення концентрації уваги, пам’яті, дратівливість і депресія.
До висновку, що Йоганнес Брамс багато років страждав від обструктивного нічного апное, дійшов професор Пенсильванського університету Мітчелл Марголіс, відомий фахівець із захворювань легенів.
Він, до речі, входить до неформальної групи вчених, які у вільний від основної роботи час вивчають хвороби великих людей, справедливо вважаючи, що це допоможе краще зрозуміти їхнє життя і творчість.
за матеріалами сайту human-anomalies.ru
