В даний час широко поширеним захворюванням неконтагиозного типу є дерматит на ногах. Він може проявитися в якості реакції на вплив алергену або інфекції, що вражає шкіру ніг. Як правило, прогноз одужання сприятливий. Він повністю залежить від стадії недуги.
Дерматитом на ногах в медицині називають запальний недуг, який вражає шкірний покрив на ступнях, литках і навіть нігтях нижніх кінцівок. Поява захворювання, як правило, обумовлено різними обставинами. Однак, щоб лікування було успішним, важливо своєчасно визначити першопричину прояви дерматиту і усунути її поряд із згубною симптоматикою.
Першопричини недуги
У сучасній медицині першопричини виникнення дерматиту поділяють за типом впливу. Виділяють внутрішні фактори, до яких відносять лікарську, а також харчову алергії, патології нервової системи, певні емоційні переживання, хвороби внутрішніх органів, порушення мікрофлори кишечника, генетичну схильність і просто зниження імунітету. Також існують і зовнішні фактори. Вони обумовлені впливом рентгенівських і ультрафіолетових променів, використанням незручного взуття або одягу, ураженням бактеріями або грибками, всілякими паразитами. Також до таких факторів відносять вплив хімічних речовин. Нині люди часто застосовують далеко не саму якісну косметику, парфумерію і мило.
Симптоматика дерматиту
Захворювання проявляється величезною кількістю ознак, починаючи від незначного почервоніння і закінчуючи відмиранням тканин. Згідно з виявленою симптоматикою дерматолог встановить тип недуги, визначить його стадію. На шкірі ніг, як правило, проявляються такі різновиди шкірного захворювання:
- Атопічний дерматит. Коли алерген потрапляє в організм, шкіра покривається висипом, свербить, червоніє, свербить. На запальній ділянці утворюються пухирці, що мають припухлості і рідкий вміст.
- Контактний дерматит. Зовні така недуга нагадує екзему. Йому притаманна набряклість і печіння, різні висипання у вигляді невеликих пухирів.
- Нейродерміт. Спочатку на шкірі може не проявлятися візуальних змін. Але невщухаючий свербіж є першою ознакою захворювання. При бездіяльності з’явиться висип. Зовнішній покрив стане сухим, почне лущитися, утворюються незначні тріщини.
- Венозний дерматит. Таке захворювання проявляється застійними набряклими явищами на ногах. Вени розширюються, в них формуються тромби, виникає біль, підвищується пігментація, червоніє шкіра.
- Монетовидний дерматит. Ураження у вигляді дисків виникають через злиття декількох бульбашок і папул, які згодом неабияк покриваються корочками. Симптоматика недуги однакова і для дорослих, і для дітей. Проте одним лише ознаками не завжди виходить точно поставити діагноз. Тому лікарі часто призначають аналіз крові на цукор і гормони, а також додаткові алергічні проби.
Особливості лікування
У традиційній терапії спочатку виявляють першопричину захворювання. При її визначенні важливо встановити наступну схему, яка зорієнтована безпосередньо на усунення базового подразника, а також всіх симптомів.
Терапевтична схема залежить від стадії та виду недуги. Вона повинна включати:
- виключення контакту з алергеном;
- гіпоалергенну дієту;
- прийом антигістамінних препаратів;
- застосування гормональних мазей;
- використання десенсибілізуючих засобів, які послаблюють алергічні реакції, наприклад, введення кальцію глюконату внутрішньом’язово;
- прийом седативних препаратів;
- прийом імуномодуляторів, а також вітамінних комплексів;
- призначення антибіотиків з метою усунення запалення;
- фізіотерапевтичні процедури (радонові або сірководневі ванни).
У дітей дерматит лікується складно. Адже їм протипоказаний ряд лікарських препаратів в силу змісту сильнодіючих речовин.
Незважаючи на тяжкість захворювання, лікувати дерматит повинен досвідчений фахівець. Розпізнати недугу та здійснити диференціальну діагностику дозволять різні інструментальні та лабораторні методи обстеження.
Мінімізувати набряклість та свербіж при венозному дерматиті дозволять компреси. Тобто в холодній воді змочують тришарову марлю і прикладають на двадцять хвилин до ураженої ділянки. Тимчасово усунути тяжкість і набряклість допоможуть еластичні пов’язки або спеціальні панчохи.
В якості допоміжного лікування допоможуть і засоби нетрадиційної медицини. Це всілякі настої або відвари з трав хмелю, лопуха, череди, кори дуба. Застосовують і різні примочки, мазі, розчини для ванн. Найбільш ефективними вважаються такі засоби:
- Шипшина. Він володіє антисептичною властивістю. Компрес з плодів шипшини, стовчених в ступці, кладуть на уражені ділянки шкіри. Процедуру повторюють щоденно, до повного загоєння ранок.
- Облепиховая мазь. Щоб її приготувати, достатньо взяти дитячий крем (50 г) і додати в нього масло обліпихи (2 ч. л.). Наносять безпосередньо на уражену ділянку шкіри.
- Відвар кори дуба. Даний засіб користується найбільшим попитом. Для його приготування беруть кору дуба (100 г) і заливають водою (600 мл), доводять до кипіння. Потім потрібно три години настояти.
- Ножні ванночки. Для цього готують спеціальний розчин. У рівних пропорціях змішують квітки ромашки, коріння валеріани, траву звіробою і чистотілу, а також листя шавлії. Отриманий збір (100 г) заливають окропом (5 л).
- Картопляні примочки. Даний спосіб визнаний дуже дієвим. Одну картоплину дрібненько натирають на тертці. Потім застосовують отриману кашку як примочки, прикладаючи безпосередньо до уражених ділянок шкіри. Процедуру повторюють тричі на день.
Перш ніж використовувати перераховані кошти, краще проконсультуватися з лікарем.
