В даний час більшість людей заражено герпесом. Однак існує ряд різновидів такого вірусу. Одні не особливо небезпечні, але от інші можуть створити значні проблеми для здоров’я. Заразитися таким вірусним недугою дуже просто. Він передається побутовим або повітряно-крапельним шляхом. Проникаючи в кров, герпес може жити там роками, абсолютно ніяк не проявляючи. Однак, як тільки імунна система ослабне, виникнуть сильні стреси і перевтома, хронічне недосипання і переохолодження – вірус дасть про себе знати. Для його активації достатньо будь-якого порушення організму.
Існує думка, що неможливо назавжди усунути герпес. В даний час дійсно не можна знищити вірус повністю. Однак придушити його активність так, щоб прояви герпесу не турбували, цілком можливо. Як правило, призначають комбіноване лікування, застосовують противірусні препарати і засоби, які зміцнюють імунітет. Також використовують фізіотерапевтичні методики, такі як озонотерапія. При загостренні недуги призначають противірусні і знеболюючі препарати. Якщо молода пара готується до продовження роду, то важливо своєчасно діагностувати і вилікувати герпес. Адже у дорослих він викликає неймовірний дискомфорт, але от у випадку з новонародженими – все набагато небезпечніше: герпес може спровокувати летальний результат.
діагностичні етапи
Щоб виявити герпес, необхідна діагностика. Вона ділиться на два етапи. Спочатку здійснюється лікарський огляд, потім проводиться лабораторне обстеження. Метою такої діагностики є пошук та ідентифікація вірусу герпесу в біоматеріалів, зокрема, в крові. Як правило, навіть при первинному огляді лікар визначає, з якими вірусом доведеться мати справу. Але візуальні ознаки часом вводять в оману. Адже, наприклад, генітальний герпес іноді схожий на сифіліс.
Слід розуміти, що деяким типам герпесу зовсім не характерні зовнішні прояви. Тому лікар направляє пацієнта на аналізи. Основою діагностики є лабораторні методи. Вони дають можливість визначити наявність вірусу навіть при його низькій активності, а також встановити концентрацію і тип збудника.
Взагалі аналізи на герпес потрібно здавати систематично навіть при відсутності проявів недуги. Це забезпечує контроль над станом здоров’я пацієнта. Однак є випадки, коли аналізи на герпес просто незамінні і обов’язкові:
- при плануванні або виношуванні вагітності;
- перед підготовкою до пересадки органів;
- при виникненні висипань і бульбашок на шкірі, причину яких при огляді не вдається визначити.
виявлення герпесу
Для визначення герпесу проводиться лабораторна діагностика. Вона полягає в декількох видах аналізів. Який з них призначити, вирішує лікар залежно від конкретного випадку. Для повної впевненості, як правило, призначають відразу кілька різних видів обстеження:
- ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція). Це досить простий і доступний метод, що дозволяє швидко виявити вірус, якщо його концентрація в крові занадто мала. Методом ПЛР допустимо досліджувати будь-біоматеріал. За основу полімеразної ланцюгової реакції береться багаторазове копіювання частки ДНК збудника недуги і подальша ідентифікація різновиди вірусу.
- РИФ (реакція імунофлюоресценції). При такому методі біоматеріал обробляють спеціальним розчином, під впливом якого антигени світяться, їх простіше виявити при мікроскопічному обстеженні. Такий спосіб чудово працює при високій концентрації збудника в крові.
- ІФА (імуноферментний аналіз). Він дозволяє виявити наявність антитіл і підрахувати їх концентрацію. Таким чином, проводиться якісний і кількісний імуноферментний аналіз. Він дає можливість встановити, в якій фазі знаходиться відповідне захворювання.
До числа додаткових діагностичних методик відносять:
- Серологічний метод. Вважається найдоступнішим і поширеним. Він визначає антитіла G-класу. Найчастіше такий метод обстеження призначають при підозрі на генітальний герпес. Як біоматеріалу використовується венозна кров.
- Культуральний метод. Цей метод вважається надійним і точним. Але його істотний мінус – тривале очікування результатів (одна-два тижні). Біоматеріал при культуральному методі переносять безпосередньо на живильне середовище. В результаті вірус активно захоплює здорові клітини. Обстежують, спостерігаючи за змінами цих клітин, може ідентифікувати вірус. При культуральному методі практично виключається псевдонегативну або хибнопозитивний результат.
- Дот-гібридизація. Цей метод нагадує ланцюгову полімеразну реакцію. Від теж дозволяє виявити ДНК збудника. Такий спосіб діагностики використовують навіть при відсутності зовнішніх проявів недуги.
- Іммунограмма. Даний аналіз дозволяє перевірити роботу всієї імунної системи людини. Спеціаліст досліджує венозну кров, визначається загальна кількість імунних клітин і їх співвідношення. Такий аналіз дає можливість виявити, яких імуноглобулінів недостатньо. Як правило, імунограму призначають, щоб підібрати правильну терапію, що дозволяє стимулювати захисну систему організму.
- Вульвокольпоцервікоскопія. Такий метод відносять до найбільш якісним. Його застосовують для виявлення генітального герпесу виключно у жінок. В даному випадку лікар здійснює огляд слизових оболонок шийки матки, а також піхви, використовуючи спеціальний мікроскоп, який дає незначне збільшення, але дозволяє визначити висипання, характерні для герпесу.
Кваліфікований лікар після ретельного зовнішнього огляду зможе підібрати оптимальний вид діагностики, який дасть можливість виявити, який тип герпесу, а в подальшому визначитися з найбільш раціональним терапевтичним підходом.
