Це захворювання шкіри досить неприємно. Герпес на губах створює не естетичність зовнішнього вигляду, а генітальний – проблеми в інтимному плані. Тому питання про способи передачі захворювання є актуальним. Отже, дізнаємося про це детально.
Передача герпесу – це безпосередній контакт двох людей у вигляді обіймів, рукостискань, поцілунків. Зараження від хворого можливо при заняттях контактними видами спорту, секс, тобто через дотики тел.
А ось на шкіру самого хворого частинки вірусу потрапляють зі слизових рота, статевих органів, носа. Варто відзначити, що віріони простого герпесу дуже стійкі в зовнішньому середовищі. Вони можуть легко переносити перебування у воді з перепадами температур, ультрафіолетове вплив. Віріони можуть довго жити на поверхні будь-яких побутових предметів, шкіри людини, посуду, з якої він стикався. Однак їх швидко вбиває кип’ятіння.
Тривалий час герпевіруси у зовнішньому середовищі зберігає свою патогенність. Тому другим способом передачі вірусу простого герпесу є контактно-побутовий. Джерелом зараження при цьому може бути будь-який предмет, яким скористався хворий. Рушники, особисті речі, різна апаратура, косметика, письмове приладдя – це місце існування вірусу. Саме тому важко уникнути зараження. Навіть якщо навколишні хворої людини люди будуть з особливою ретельністю мити руки з милом, то і це їх не вбереже від зараження. Частинки вірусу будуть «подорожувати» до тих пір, поки не виявляться на слизовій оболонці людини. При цьому, наприклад, вірус, що мешкав на губах людини, легко може адаптуватися до умов піхви. Це і обумовлює легкість перенесення губного герпесу на геніталії сексуального партнера. Але варто відзначити, що якщо в останнього високий імунітет, то ймовірність його зараження знижується. Звідси і висновок про необхідність профілактики зараження зміцненням захисних сил організму.
Дуже рідко вірус герпесу здатний передаватися повітряно-крапельним шляхом. Таке відбувається, коли хворий у фазі рецидиву кашляє або чхає близько від здорової людини.
Заразитися цією недугою шкіри можна в будь-який час і від будь-якої людини, який є його переносником.
Слід зазначити, що вірусні частинки в організмі виробляються постійно, але симптоми захворювання вони викликають при ослабленому імунітеті. Хвора людина більш небезпечний в період рецидиву, ніж в інші періоди, тому що в цей час в його прозорих бульбашках міститься велика кількість частинок вірусу. Їх набагато більше, ніж у всьому організмі в латентній фазі. Розрив бульбашок – це звільнення віріонів, їх поширення серед здорових людей. Саме це слід пам’ятати тим, хто займається оральним сексом при герпесі на губах. У таких випадках ймовірність зараження партнера дуже висока.
Для дошкільнят головним джерелом зараження герпесом є їх мама. Адже саме вона найчастіше контактує з малюком, а уникнути зараження при цьому дуже важко.
Слід сказати, що 95% всього населення планети до вірусу герпесу сприйнятливі і можуть бути його носіями, не знаючи про це. І тільки 5% всіх людей володіють унікальним природним механізмом захисту від нього. Цей механізм не вивчений повністю. Статистика невблаганно свідчить про те, що в більшості випадків саме діти заражаються герпесом. Але такі дані свідчать про те, що після зараження в дошкільному віці повторне відбувається досить легко. Потім організм виробляє специфічний імунітет і блокує вірус.
Слід знати, що найчастіші його види – віруси другого і першого типів. Рідше зустрічаються і інші. Тільки механізми передачі їх однакові.
