При лікуванні герпесу, як правило, застосовують противірусні препарати. В даний час існує цілий перелік фармацевтичних засобів, які ефективні проти такого вірусу. Але ось антибіотики при герпесі призначають рідко.
Такі засоби порушують цілісність шкірного покриву. На шкірі мешкає безліч умовно-патогенної мікрофлори, яка може проникнути в ерозії та виразки. В даному випадку призначають Тетрациклін або Трихопол. Якщо виразки нагноились, застосовують мазь Левомеколь. Вона сприяє звільненню ранок від гною, а також їх швидкому загоєнню.
Застосування антибіотиків
Герпес являє собою вірус, який впроваджується в ДНК клітин, немов паразит. Там він і розмножується. Антибактеріальні препарати не можуть проникати так глибоко в клітинну структуру. Тому спочатку застосовують противірусні засоби.
Використання антибіотиків при виникненні герпесу на губах, обличчі, тілі або статевих органах просто позбавлене сенсу. Але часом антибактеріальна терапія доповнює противірусну схему лікування. Це актуально, якщо вторинна інфекція (грибкова або бактеріальна) додається до основної.
Різні антибіотики призначають, коли у пацієнта на додаток до герпесу розвивається одне або кілька захворювань, перелічених нижче:
- лакунарна ангіна;
- пневмонія;
- некротична ангіна;
- гнійні інфекції на ринках, розташованих на шкірі;
- бактеріальний недуга статевої системи;
- плеврит;
- гнійна інтоксикація;
- інші хвороби внутрішніх органів.
Показанням до прийому антибіотиків вважається виражена зміна складу крові, а також довготривала фебрильна температура (вище 38,5°С більше трьох діб). Однак конкретні препарати вибирають відповідно аналізи на мікрофлору. Ліки повинен призначити лікар. Він же регулює і тривалість прийому.
Антибіотики для комплексної терапії
Призначення антибіотичних засобів визначається чутливістю бактерій, які мешкають в ураженій області, до відповідним препаратів. Згідно з дослідженнями, до хворих герпесом нерідко приєднуються кандидозна, стрептококова, стафілококова інфекції або гемофільна паличка. При лікуванні вторинних інфекцій застосовують ліки цефалоспориновой групи другого та третього покоління. Крім того, призначають линкосамиды, макроліди, протигрибкові препарати. У числі останніх, як правило, Метронідазол або Флуконазол.
Терапевтичні дозування антибіотиків вживають протягом 7-10 днів. Це залежить від тяжкості інфекції, супутньої герпесу. При цьому важливо не забувати про те, що потрібно пити противірусні ліки. Це допоможе послабити симптоматику активного вірусу.
Слід підкреслити, що амінопеніциліни при герпесі забороняються. Така група антибіотиків може просто викликати екзантему (шкірний висип), яку не допоможуть видалити навіть блокатори рецепторів гістаміну.
Антибактеріальні мазі
У період регресії герпесу нерідко застосовують антибактеріальні мазі. Як правило, в даному випадку бульбашки висип лопаються, заростають скоринкою. Тому антибіотики у вигляді мазей застосовують з такою метою:
- Захистити поранену поверхню від впливу патологічних бактерій, що загрожує нагноєнням і подальшим розвитком таких вторинних дерматологічних хвороб, як стрептодермія і фурункульоз.
- Прискорити загоєння тканин чинності регенеруючих властивостей.
- Запобігти прогресуванню загоюються виразок герпетичного походження на тілі та обличчі.
Найчастіше з цією метою застосовують 3% або 1% тетрациклінову, еритроміцинову, цинкову мазь, 5%, 2% або 0,5% теброфеновую мазь. Також використовується Левомеколь, Пімафуцин, Стрептоцид, зеленка або синька.
Крім того, лікарі радять застосовувати рослинні олії, які мають антибіотичну дію. У їх числі — масло обліпихи, ялиці, чайного дерева. Також застосовують настоянку прополісу.
Слід поєднувати використання будь-яких антибіотиків з противірусними препаратами. В даному випадку підійде Оксолінова мазь, Ацикловіром або Панавиром, ін’єкції або таблетки противогерпетичній спрямованості та інші види ліки (гелі, креми, спреї і так далі). При відсутності противірусної терапії герпесу лікування може не дати позитивних результатів. Адже такого вірусу недостатньо придушення одними лише антибактеріальними засобами.
Додаткові рекомендації
Слід розуміти, що одними лише антибіотиками неможливо вилікувати такі вірусні захворювання, як паротит, грип, герпес. Антибіотичні препарати сильно пригнічують активність імунітету. Тому їх застосування при вірусних хворобах може лише нашкодити ослабленому організму. Тривале використання антибіотиків однієї групи нераціонально, адже у вірусу може створитися стійкість до впливу певного ліки.
Застосування антибіотиків багаторазово підвищує ризик виникнення алергічних реакцій. Тому лікування слід доповнити десенсибілізуючими засобами. Тривале застосування антибіотиків нерідко призводить до дисбактеріозу. Так як кількість корисних бактерій в мікрофлорі слизових і кишечнику при антибиотическом вплив на організм зменшується, на їх місце нерідко приходять патогенні бактерії, а також різні грибки. У результаті В організмі може розвинутися грибковий фарингіт, ентерит, молочниця.
Будь-які антибіотики токсичні. Їх накопичення в нирках, печінці і кістковому мозку заважає повноцінній життєдіяльності організму. При лікуванні антибіотиками слід строго дотримувати встановлену схему і дозування, дотримуючись призначену лікарем добову дозу. До кожного з препаратів додається інструкція, з якою потрібно ознайомитися. Антибіотики не можна застосовувати, не проконсультувавшись з лікарем.
Слід розуміти, що тільки своєчасне лікування та дотримання всіх рекомендацій фахівця допоможе в найкоротші терміни здолати недугу, уникнувши ускладнень і згубних наслідків.
