
Майже половина населення нашої країни вступає в повторні довготривалі стосунки чи шлюби. Офіційні чи громадянські. І часто від попередніх стосунків спадщиною залишаються діти, або в одного, або в обох партнерів. І якщо стосунки особисто між чоловіком і жінкою, особливо закоханих, бувають чудовими, то це не значить, що такі ж стосунки будуть і з їх дітьми. Чому так і що з цим робити?
Зміна стосунків після розлучення
По-перше, самі стосунки з батьками, що розлучилися, як для дітей так і для батьків змінюються. І діти теж можуть бути або ображені, або тримати чиюсь сторону. Або ревнувати до нового партнера когось з батьків. Чи вважати це особистою зрадою.
По-друге, у батьків може або з’явитися почуття провини, і це суттєво змінює їх поведінку і пріоритети. І часто це не на користь стосункам, як з партнером, так і з дитиною.
Або відсторонення, роздратування тим, що змушені виконувати батьківські обов’язки, наприклад возити дітей в школу чи гуртки, забирати їх, фінансувати витрати.
І тоді є відчуття, що ти на розриві між двома сім’ями. А якщо ще нового партнера це напружує?
По-третє, ваш партнер не зобов’язаний любити ваших дітей, а ви його дітей. І побудувати хоча б доброзичливі стосунки — це непростий виклик. Тим паче не повинні сприймати, поважати, чи любити вашого нового партнера ваші діти. І тут виникає маніпулятивний «Трикутник Карпмана» — а кого ти більше любиш?
І четверте, діти від різних родин і шлюбів можуть якось спілкуватись або ж уникати одне одного. Бо діти вважають своїх батьків своєю власністю і ревностні до проявів любові до інших. І будуть за це боротися, іноді неконвенційними методами.
Як впоратись з ситуацією
То як же розібратися і не заплутатися в цьому клубку питань чи проблем, і зберегти щасливі стосунки:
- по-перше, про це треба знати і це розуміти, а не робити вигляд, що цього нема;
- по-друге — говорити про це, бажано одразу, як виникає питання чи напруга. І в першу чергу говорити з партнером;
- по-третє — не критикувати, а проговорити і запропонувати варіанти.
Коли звертатися до психолога
В разі, якщо ні у вас, ні у партнера не вистачає відповідного досвіду чи знань, варто звертатись до сімейного психолога. Він не чарівник, але фахівець, і допоможе в рази полегшити цей шлях до порозуміння. І варто робити це одразу, при перших дзвіночках, а не коли стосунки чи з партнером вже доводиться рятувати. Бо тоді це і важче, і дорожче. А іноді запізно.
Як зрозуміти, що час звертатись до психолога
Ви помічаєте напругу, коли ви чи партнер повертаєтесь додому або коли зустрічаєтесь з дітьми. Попередити легше, ніж рятувати.