Почервоніння шкіри обличчя найчастіше сприймається як невеликий косметичний дефект. Однак важливо з’ясувати причини такого явища, адже іноді воно може бути ознакою певного недуги.
Незважаючи на причини прояви, почервоніння шкіри – це фізіологічний механізм, представлений розширенням кровоносних судин. Він виникає через певного впливу і проявляється такою реакцією шкіри – тон обличчя змінюється від рожевого до малиново-бордового.
базові фактори
Причин такого прояву може бути багато. Адже на судинний тонус впливає великий спектр чинників, які бувають фізіологічними або патологічними. У першому випадку має місце нормальна реакція організму. Вона проходить після усунення відповідного подразника. Негативних наслідків такий прояв не несе. Але ось почервоніння під впливом патологічних чинників – ознака захворювання або порушення певних фізіологічних рефлексів. В даному випадку потрібно вжити заходів для усунення причинного фактора, що позначиться на симптоматичному прояві судинної реакції.
Почервоніння обличчя буває викликано зовнішніми або внутрішніми причинами. До перших відносять природні фактори навколишнього середовища. У їх числі температурні впливи, вітер, механічне тертя шкіри, сонячні промені, пил, фізичне напруження, довготривале перебування в нахиленому положенні, коли особа розташоване нижче попереку, травми або опіки. Фізичні причини, тобто зовнішні, викликають фізіологічне зміна кольору обличчя. Воно проходить швидко, після усунення джерела роздратування. Але ось з патологічними реакціями все складніше. Тут виною прояви вже внутрішні причини. Вони полягають в порушенні функціонування організму.
патологічні причини
Патологічні чинники діляться на кілька груп. Вони залежать від фактора, який спровокував такого прояв. Виділяють алергічні, інфекційні, психічні причини, запальні процеси, а також судинні захворювання і недуги внутрішніх органів.
Алергічне почервоніння обличчя виникає як відповідна реакція організму на певний подразник. Як провокуючого фактора може виступати будь-якої продукт або ліки, деякі речовини (пух або квітковий пилок). Характерні риси алергічного прояву – яскраве почервоніння обличчя, найбільше вона виражена на щоках, в районі зростання вусів, між носом і губами, на підборідді. Шкіра набрякає. Відчувається сильний свербіж. При цьому можуть формуватися тріщини, подряпини, ранки на шкірі. Це загрожує проникненням інфекції і розвитком запального процесу. Алергічні прояви можуть бути епізодичними або протікати у вигляді дерматиту. У першому випадку реакція виникає виключно при контакті з відповідним подразником. Дерматит ж – це хронічне запалення шкірного покриву обличчя, яке систематично підтримується алергічних проявом. В даному випадку нерідко виникають елементи висипу, прищики, тріщинки, гнійники, бульбашки.
Інфекційне почервоніння шкірного покриву обличчя проявляється через проникнення патогенних мікроорганізмів в структуру дерми або епідермісу. Найпоширенішою причиною такого явища стає демодекоз. Він обумовлений проникненням кліща в підшкірний покрив. Також до інфекційних почервоніння шкіри відносять вульгарні вугри, пику, грип і ряд грибкових недуг: мікроспорія, трихофітія. Висип на обличчі – дрібна. Колір шкіри змінюється. Це також може сигналізувати про розвиток вітрянки, скарлатини, кору. Вогнища строго локалізовані. Такі прояви не можна залишати без уваги. З ними слід звернутися до медустанови.
Запальне почервоніння шкіри може виникати як реакція на неякісну косметику або ж прояв шкірних захворювань (екземи, дерматиту, псоріазу). Зрозуміло, з’ясувати точну причину дискомфорту можна, лише проконсультувавшись з лікарем.
При захворюваннях внутрішніх органів почервоніння шкіри бувають постійними. В даному випадку це явний симптом захворювання. Як правило, почервоніння обличчя різного ступеня розвивається при цукровому діабеті, клімаксі у жінок, авітамінозі, атеросклерозі, гіпертонічному недугу, серцевої або ниркової недостатності, еритроцитозі, цирозі печінки, низькій кислотності шлункового соку, хронічних запорах, ураженні трійчастого нерва, риніті, гаймориті і різних хворобах ЛОР-органів, гінекологічних недугах, патологіях ШКТ. Позначається і прийом атропіну або антибіотиків. Нерідко шкіра червоніє при отруєнні галюциногенні засобами або ж алкоголем. На колір шкірного покриву впливають і аутоімунні недуги.
На окрему увагу заслуговують психічні причини. Як правило, поясненням почервоніння шкіри в такому випадку стає сильне емоційне напруження або хвилювання перед важливим, відповідальним подією. Відчуваючи сильні емоції або почуття, людина нерідко червоніє. Позначається також стрес, занижена самооцінка, депресія, комплекси, психологічні бар’єри або страхи перед вчиненням будь-яких дій.
Шкірний покрив особи може червоніти і через судинних недуг. Як правило, виною тому – купероз або розацеа. Остання являє собою підвищену реактивність кровоносних судин. При зміні температури вони різко розширюються. Це генетична особливість деяких людей. Кровоносні судини можуть реагувати на зміну погодних умов, зовнішнього впливу температур. При купероз само справа йде інакше. Особа постійно забарвлене яскраво-червоним кольором. Купероз виникає внаслідок деяких захворювань або довготривалого перебування в умовах, несприятливих для шкіри. Кровоносні судини при цьому стають і тривалий час можуть залишатися бордовими.
Не варто ігнорувати такий прояв, як зміна кольору шкіри обличчя. При частому прояві даного дефекту краще проконсультуватися з лікарем.
