Якщо ви бували в південних областях Росії, то могли звернути увагу на стіни будинків, альтанки, веранди і навіть часом водостічні труби, повиті красивою, зеленою ліаною. Це і є плющ звичайний. В основному його використовують як красиве витка декоративна рослина, прикрашаючи їм ландшафт паркових і садових зон. Також він вирощується і в кімнатних умовах квітникарями-любителями, створюючи красиві зелені куточки в квартирах.
Деякі квітникарі створюють з плюща зелені перегородки, використовуючи його для декоративного відділення зон в інтер’єрі житла. Використовуючи плющ звичайний як симпатичне декоративна рослина, мало хто знає про те, що ця рослина має і чудовими лікарськими властивостями.
опис рослини
Плющ звичайний (латинська назва Hedera helix) являє собою багаторічну, що відноситься до сімейства аралієвих, ліану, батьківщиною якої вважається Середземномор’ї.
У природних умовах ця рослина досягає в довжину 20-22 метрів, його можна назвати верхолазом тому, як він, чіпляючись за кору гілок дерева, піднімається до самої верхівки. Плющ відноситься до лазячим ліанах, в природних умовах зазвичай обплітає стовбури дерев, викидаючи додаткові корені-присоски, за допомогою яких дуже міцно прикріплюється до будь-якої опори. При відсутності опори плющ утворює на землі щільний зелений килим з густо переплетених гілок.
Листя у плюща темно зеленого кольору, блискучі, глянцеві, щільні і шкірясті, покриті мережею більш світлих прожилок, черешкові, по черзі розташовані. Форма листової пластини у плюща трьох або семи лопастная, краю цільні.
Цвісти плющ звичайний починає ближче до осені, зазвичай з середини серпня по жовтень включно. Квіти у плюща дрібні, жовто-зеленого кольору, зібрані в зонтичні суцвіття. Отцветая, утворюють круглі кульки-ягоди, чорного, з синім відливом кольору. Ягоди плюща сильно отруйні !!
При кімнатному вирощуванні плющ, як правило, не цвіте і плодів не утворює. У відкритому грунті плющ чудово виглядає при вертикальному озелененні, також прекрасно підійде і для зимового саду. Ця рослина добре переносить невеликі коливання температур, не реагує на протяги і не пред’являє особливих вимог до тепла чи світла.
У дикому вигляді плющ можна зустріти як в лісах, так і в скелястих місцях гір в південно-західній частині Росії, в долинах і ущелинах Кавказьких гір, в Молдові, на схилах Карпатських гір, в Прибалтійському регіоні.
Заготівля і зберігання лікарської сировини
Терміни заготівлі окремих частин рослини відрізняються. Так, листя плюща заготовляють ближче до осені, коли приходить період цвітіння, тобто десь в середині серпня або у вересні. В цей же період можна заготовити і коріння рослини.
А ось заготовку кори плюща роблять тільки в весняний період, коли у рослини починається рух соку і кора насичується корисними лікарськими речовинами.
Заготовлене сировину треба підготувати до сушіння, перебравши і видаливши зіпсовані частини листочків або кори. Коріння ретельно промивають в проточній воді, чистять і ріжуть невеликими шматочками.
Сушать підготовлену сировину в сушильних шафах, а в домашніх умовах можна використовувати духову шафу з температурою 50 градусів. Просушити лікарську сировину можна і в тіні під навісом або ж на горищі, розклавши його тонким шаром на підстилці. Важливо, щоб не потрапляла дощова волога і була хороша вентиляція. Зберігають готову лікарську сировину не більше двох років, в сухому прохолодному місці.
Лікарські властивості плюща звичайного
Плющ звичайний використовують і як самостійний лікарський засіб, і як компонент у складі трав’яних зборів. Листя цієї рослини містять велику кількість корисних лікарських речовин, таких як вуглеводи, провітамін А, ефірні масла, вітамін Е, фенілкарбоновие кислоти, хедерін, що робить сильний гемолітичну дію, кумарини, каротин, антоціанозіди, флавоніди, стероли, танін, дубильні речовини, смоли, олеїнову та інші кислоти, а також вітаміни і мінеральні солі. У корі і деревині, крім іншого знайдено ще й сапонозіди, завдяки яким цю частину рослини застосовують як хороше спазмолітичну засіб.
Листя плюща широко використовують як ранозагоювальний, антисептичний, протигрибковий, в’яжучий, відхаркувальний, сечогінний, проти-запальне, тонізуючий засіб.
Ця рослина широко використовується в медичній промисловості як одна із складових частин лікарських протизапальних, антибактеріальних, відхаркувальних препаратів. Плющ застосовують і для виробництва тонізуючих засобів, необхідних хворим після черепно-мозкових травм, при астенії, що виникає після тривалої хвороби, або ж після перенесених важких операцій.
З плюща готують відвари, які є ефективним відкашлює засобом, коли інші препарати безсилі, при гострому і хронічному бронхіті та при важко протікає пневмонії. Відварами цієї рослини лікують також різні запалення органів травлення (ентерит, гастрит, коліт). З кореня плюща роблять відвари для загоєння складних ран, опіків, виразок і фурункулів, а також застосовують при мікозах волосяної частини голови, при корості і педикульозі.
Застосування в народній медицині
Лікувальні властивості плюща відомі з незапам’ятних часів і використовувалися знахарями і цілителями-травниками для лікування хворих на подагру, сечокам’яної хвороби, жовтяницею, при бронхіальному катарі і пневмонії, при захворюванні печінки, хвороби селезінки, при головному болю і ревматизмі і ще низці інших захворювань.
Настій з листя плюща застосовували як засіб, що викликає менструацію у жінок, а зовнішньо використовували при білях, при опіках, для лікування гнійних ран, різних дерматитах та шкірні висипання. Лікували їм і гнійні вушні запалення, закопуючи свіжовіджатий сік, змішавши його з рослинним маслом.
Плющ звичайний відмінно зарекомендував себе як компонент в таких народних рецептах:
- Для розсмоктування жировик готують кашку зі свіжого листя плюща, дуже дрібно порубавши їх ножем. Отриману кашку прикладають до жировик, прикривають марлевою серветкою і фіксують пов’язкою або ж пластиром. Робити такі процедури краще на ніч. Щоб розсмоктався жировик завбільшки з п’ятикопійчану монету, необхідно близько чотирьох тижнів. Цією ж кашкою можна лікувати мозолі, також прикладаючи її на ніч.
- Для лікування гнійних ран та інших запальних процесів на шкірі роблять примочки з відвару. Відвар готують із столової ложки сухого листя плюща, які заливають склянкою окропу, ставлять на парову баню, кип’ятять півгодини, знімають, остуджують і проціджують. У цьому відварі змочують марлеву серветку і прикладають до хворого місця, процедуру повторюють наскільки раз на добу. Відвар повинен бути теплим.
- Для лікування сухого кашлю при бронхіті п’ють теплий відвар по столовій ложці до трьох разів на день. Для приготування відвару беруть столову ложку листя або кори плюща, заливають склянкою окропу і на повільному вогні кип’ятять 20-25 хвилин, потім відвар знімають з вогню, дають йому трохи охолонути, проціджують і дають хворому в теплому вигляді.
- При захворюванні печінки і жовчного міхура приймають настій по чверті склянки три-чотири рази на день. Для приготування настою треба взяти пів чайної ложки подрібненого листя плюща, залити склянкою остигнула кип’яченої води і настояти 8-9 годин, потім процідити і пити.
- Для лікування запалення сечового міхура готують відвар з 5 гр. листя плюща, які заливають ½ літра окропу, потім кип’ятять на повільному вогні хвилин 10-15, дають охолонути і проціджують. П’ють по півсклянки за 15-20 хвилин до їжі, тричі на день.
Протипоказання
Перед використанням плюща звичайного для лікування будь-якого захворювання необхідно проконсультуватися з лікарем. Плющ ставитися до рослин, застосовувати які треба з великою обережністю, дотримуючись зазначені в рецептурі дози, щоб не нашкодити собі або того, кого лікують. Ягоди плюща використовувати категорично не можна – вони отруйні!
