Інгаляції – ефективний спосіб лікування простудних захворювань, адже ці процедури відмінно справляються з кашлем і нежитем. Для проведення інгаляції можна користуватися як засобами народної медицини (відварами лікарських рослин), так і медикаментозними препаратами. Одним з ліків є Диоксидин.
Диоксидин для інгаляцій
Цей медикамент належить до групи протимікробних, він здатний знищити аеробні та анаеробні бактерії. Основним активним компонентом диоксидина є хіноксалін. Це антибіотик, у якого велика область застосування. Фармакологічні компанії виробляють Диоксидин в різних формах випуску, однак для проведення інгаляцій рекомендується купувати розчин диоксидина в ампулах 0,5 або 1% концентрації.
Слід пам’ятати, що Диоксидин – це сильнодіючий лікарський засіб. Воно здатне негативно вплинути на діяльність нирок, наднирників і на розвиток здорових клітин. Саме тому використовувати дані ліки для проведення інгаляційної процедури без консультації з лікарем категорично не рекомендується.
Показання до застосування
Диоксидин для інгаляцій застосовуються в основному при важкому перебігу захворювання, коли терапія іншими лікарськими препаратами не дала очікуваного ефекту. Ознайомимося докладніше, за яких проблемах зі здоров’ям Диоксидин дасть позитивний результат:
- емпієма плеври;
- абсцес легенів;
- плеврити, які мають запальний характер гнійної етіології;
- інфекційні захворювання бронхів, під час перебігу яких відбувається скупчення ексудату.
- Дитячий вік до 12 років. Однак доктора все ж призначають препарат дітям після 2 років. У цьому випадку батьки повинні дізнатися, які вагомі причини призначення диоксидина дитині. А педіатр повинен конкретно пояснити особливості застосування препарату для маленьких дітей.
- Жінкам, які виношують дитину або годують маля грудьми, застосування даного медикаменту категорично не дозволяється. Це пов’язано з тим, що вченими було виявлено токсичну і мутагенну дію препарату на ембріон. Ліки також проникає через материнське молоко в організм немовляти.
- Токсичні і мутагенні реакції (викликають різні пороки розвитку у майбутнього малюка).
- Бронхоспазм, судомні прояви.
- Алергія, яка розвивається через наявність у складі препарату хіноксалін.
- Розлади в роботі шлунково-кишкового тракту, що проявляються діареєю, нудотою і блювотою.
- Препарат Диоксидин виводиться з організму нирками, а тому при його накопиченні або передозуванні можуть виникнути бурхливо протікають реакції, що виражаються сильним головним болем і різким підвищенням температури.
- Виникнення фотосенсибилизации, тобто поява на шкірному покриві пігментованих ділянок, які зникають після відміни препарату і застосування протиалергічних препаратів.
- Застосовуваний для розведення диоксидина фізіологічний розчин повинен мати кімнатну температуру. Його при необхідності можна підігріти, потримавши ємність з рідиною в гарячій воді. Чи не дозволяється перегрівати або охолоджувати нижче 20 градусів розведене вже засіб.
- Для одного сеансу, тривалість якого не повинна перевищувати 3 хвилин, буде достатньо 3 – 4 мл розведеного диоксидина. У день можна проводити 1 – 2 процедури.
- Час зберігання приготовленого розчину – до 12 годин у холодильнику.
- Найкращий результат дає застосування небулайзера, але можна застосовувати і парові інгалятори.
- Якщо не дотримується інструкція із зберігання, розведення і дозуванні диоксидина, то він може накопичуватися в крові і лімфі. А це викликає токсичне отруєння.
- Перед початком застосування диоксидина обов’язково потрібно зробити проби, які покажуть, чи є у дитини індивідуальна несприйнятливість і чутливість до препарату.
- Перш ніж почати лікування диоксидина, доктор повинен переконатися в тому, що слабші кошти-антисептики не справляються з проблемою.
- Застосування препарату для інгаляцій за допомогою небулайзера дітям може бути виправдане при нежиті з рясними виділеннями і при запальних процесах у верхніх дихальних шляхах, які спровоковані бактерицидними зараженнями. При вірусних ураженнях використання недоцільне, так як препарат не чинить впливу на віруси.
- Розчин для проведення процедури повинен бути теплим (приблизно 20 градусів), але ні в якому разі не холодним або гарячим.
- Під час інгаляції найголовнішим є дотримання дозування і тривалості проведення процедури. Для дітей 2 – 6 років тривалість інгаляції – не більше 60 секунд, для дітей 6 – 12 років – не більше 120 секунд. Процедуру можна проводити від 1 до 2 разів на добу, часовий проміжок між інгалірованіе повинен становити не менше 12 годин.
- Між процедурами слід уважно стежити за поведінкою і самопочуттям дитини. Якщо з’явилися будь-які незвичайні симптоми (наприклад, підвищився слиновиділення або починає розвиватися набряк), потрібно негайно звернутися за лікарською допомогою.
- Застосовувати дітям до 2 років категорично забороняється, так як може розвинутися серйозний опік носоглотки, що додатково спровокує набряклість і больовий синдром.
Протипоказання
Сильнодіючий лікарський засіб має протипоказання до застосування для інгаляцій. Розглянемо їх докладніше.
Побічна дія
Хоча Диоксидин і володіє високою результативністю, але препарат може спровокувати розвиток небажаних побічних ефектів.
Важливо знати: якщо під час лікування препаратом Диоксидин з’явилися перераховані вище побічні ефекти, слід негайно звернутися за медичною допомогою.
Інструкція по застосуванню диоксидина в ампулах для інгаляції
Щоб терапія дала бажаний результат, слід дотримуватися інструкції по застосуванню диоксидина.
Як проводяться інгаляції з диоксидина дітям
Для того, щоб процедура не нашкодила дитині, необхідно чітко слідувати інструкції.
Інгаляції з диоксидина дорослим
Спосіб проведення інгаляцій, приготування розчину для дітей і дорослих не має ніяких відмінностей. Слід пам’ятати, що препарат впливає виключно на патогенні бактерії, вірусні захворювання не піддаються лікуванню диоксидина. Саме тому дуже важливим моментом є здача аналізів і консультація з фахівцем.
Як приготувати Диоксидин для інгаляцій
Для проведення інгаляційної процедури застосовується 0,5% і 1% препарат, який реалізується в ампулах. Ліки розлучається фізіологічним розчином, який і є основою суміші. Якщо препарат має 1% концентрацію, то співвідношення буде наступним: 1 частина диоксидина і 4 частини фізіологічного розчину. При 0,5% концентрації: 1 частина ліки і 2 частини фізрозчину.
Для однієї процедури інгаляції при кашлі застосовується від 3 до 4 мл отриманої рідини. В добу максимальною дозою є 8 мл. Дуже важливо дотримуватися інструкції і не перевищувати дозування. Це допоможе швидше отримати терапевтичний ефект і уникнути загрози розвитку токсичних отруєнь, уражень нирок та інших небажаних наслідків.
Інгаляції з диоксидина при нежиті
Щоб позбутися від синуситів, фронтитів, гайморитів, ринітів, що протікають у важкій формі, також застосовується препарат Диоксидин. Однак варто зазначити, що призначається він досить рідко. Перед проведенням процедури інгаляції необхідно спочатку промити носові ходи і пазухи, використовуючи для цього фурацилін. І тільки після цього проводити ингалирование.
Для лікування перерахованих захворювань, що супроводжуються нежитем, необхідно зменшити кількість рідини для однієї процедури інгаляції до 2 – 2,5 мл. Кількість сеансів протягом доби – до двох, при цьому останній рекомендується проводити перед сном.
Консультація з доктором, здача аналізів перед проведенням лікування, дотримання інструкції по застосуванню диоксидина – запорука успішного лікування.
На додаток читайте:
Фізрозчин для інгаляцій;
Мірамістин для інгаляцій в небулайзере дітям.