Різні великі поразки шкіри, які відрізняються сильним лущенням, в медицині називають ексфоліатівним дерматитом. Дану патологію відносять до рідкісних. Однак, за статистикою, на цю недугу в основному хворіють чоловіки після сорока років.
симптоматика недуги
Ексфоліативнийдерматит рідко з’являється раптово, коли здоров’я в нормі. Дане захворювання в більшості випадків виникає внаслідок прогресування інших шкірних патологій. Симптоматика такого дерматиту проявляється по-різному. Вона залежить від стадії захворювання.
Початкова форма дерматиту відрізняється наступними ознаками:
- стоншується верхній шар шкіри;
- в місцях, де шкіра уражена, виникають дрібні бульбашки, які мають серозне вміст;
- ці бульбашки з часом зливаються, лопаються, утворюючи скоринки;
- уражені частини шкіри починають лущитися;
- деякі ділянки шкіри товщають;
- уражені зони надмірно червоніють.
Перерахована симптоматика виникає в основному на тулубі. Потім на голові, верхніх, а також нижніх кінцівок.
Симптоматика пізній стадії цієї недуги передбачає:
- деформацію і випадання нігтьових пластин;
- пересихання слизових оболонок;
- сухість і випадання волосся на голові;
- підвищення температури тіла;
- надмірний свербіж уражених ділянок шкіри;
- збільшення серцевого ритму;
- запалення лімфатичних вузлів.
Якщо захворювання виникає на тлі лейкозу або лімфоми, то у пацієнтів відзначається збільшення печінки і селезінки. Молочні залози збільшуються, кал стає маслянистим.
Якщо недуга проявляється при прийомі медикаментів, то потрібно припинити їх вживання і негайно звернутися до медустанови. Якщо ліки життєво важливі – не можна самостійно припиняти їх прийом. Однак до лікаря звернутися все ж потрібно.
особливості лікування
Лікування початковій стадії дерматиту доцільно проводити в медустанові. В даному випадку не передбачається амбулаторне лікування. Якщо лікарі змогли встановити точну причину розвитку такого захворювання, то слід вилікувати основний недугу. Якщо ж причини прогресування дерматиту не з’ясовані, то проводиться симптоматична терапія. Вона дозволяє полегшити стан хворого.
Коли діагностовано важка форма ексфоліативного дерматиту, пацієнта госпіталізують. У стаціонарі лікарі приймають рішення, як з захворюванням боротися. Часто віддають перевагу медикаментозному лікуванню. У цьому випадку застосовують кортикостероїди і антибіотики. Серед першого виду ліків застосовують преднізолон. Він ефективний, якщо інші методики безрезультативні. У важких формах недуги призначають і глюкокортикоїди. У їх числі – Преднизон. Даний препарат використовується один раз в день. Тривалість прийому становить десять днів. Ефективні та мазі, а також креми, що містять гормональні речовини.
На особливу увагу заслуговує физиолечение ексфоліативного дерматиту. Як правило, при такому недугу проводять симптоматичну і кератолітичну терапію, орієнтовану на усунення запалення. Щоб у пацієнта не виникло дегідратації, яка загрожує тяжкими наслідками, медичні працівники призначають застосування ванн з пом’якшуючими препаратами. Якщо виникає підозра на псоріаз – проводять фототерапію. При ній на уражені шкірні ділянки впливають за допомогою променів світла.
Лікування народними засобами доцільно проводити після консультації з досвідченим лікарем. Тоді терапевтичну методику коригують відповідно до індивідуальних особливостей відповідного пацієнта. Щоб вилікувати ексфоліативнийдерматит, використовуються відвари для купання, пиття, компреси, а також примочки.
Серед ванн найкращий результат дає використання відвару череди. Для цього беруть траву череди (300 г), заливають водою (2 л), кип’ятять чверть години. Відвар настоюють півгодини. Потім проціджують і додають у ванну. Альтернативним варіантом стане використання чистотілу або ромашки. Їх готують за таким же принципом.
Для пиття застосовують інший відвар. Траву календули (2 ст.л.) заливають окропом (400 мл). Настоюють півгодини під кришкою. Потім проціджують і вживають чотири рази в день по ½ склянки. Альтернативним варіантом стане застосування відвару ромашки. Його готують так само, як і відвар з календули.
