​Реабілітація після перелому шийки стегна​

​Реабілітація після перелому


Переломи шийки стегна найчастіше трапляються у літніх людей внаслідок падінь або спонтанних переломів. Вони частіше вражають жінок, що пов’язано з гормональними порушеннями та змінами скелета. Ці типи переломів становлять значну загрозу для життя через близькість великих кровоносних судин, утруднене утворення кісткового союзу і численні ускладнення. Крім того, структура стегнової кістки не полегшує процес загоєння. Крім того, ситуація ускладнюється тим фактом, що перелом перелому зазвичай проходить під кутом, а сильні м’язи клубової ділянки призводять до поширення перелому. Для переломів шийки стегна необхідне швидке втручання і найбільш відповідне лікування. Найбільш ефективним є ендопротез або стабілізація внутрішнього перелому і відповідний догляд після перелому в Києві, що дає змогу проводити ранню реабілітацію після перелому стегна в людей похилого віку.

Особливості реабілітації після перелому шийки стегна

Реабілітація починається з першого дня після операції і включає в себе вправи після перелому стегна, тобто дихання, ізометричні вправи для сідниць і стегон, а також положення тіла. У наступні дні програма реабілітації збагачується активними вправами для гомілковостопного суглоба та колін, а також вправами для зняття тазостегнового суглоба, пацієнт у вертикальному положенні та ходить на ходунках і милицях. З часом інтенсивність і різноманітність вправ збільшується. Повне навантаження на кінцівку вводиться приблизно через 12 тижнів після процедури.

Початок реабілітації літніх людей після перелому шийки стегна ґрунтується на зменшенні болю і відновленні рухливості в оперованому суглобі, поліпшенні еластичності тканин, і відновленні м’язової сили. Фізіотерапевт навчає пацієнта, як функціонувати після операції, щоб захистити оперований суглоб від вивиху і як правильно виконувати щоденні дії. Очікується, що у літніх пацієнтів реабілітація призведе до стояння. Люди похилого віку особливо вразливі до суглобових і кісткових дефектів, тому вони частіше піддаються ендопротезуванню.

Також використовується терапія для полегшення болю, яка заснована на ніжному масажі, кріотерапії або спеціальних пластирах з кінезіологічною стрічкою для підтримки абсорбції набряку після операції.

Через кілька тижнів після операції реабілітація літніх людей після перелому шийки стегна, здебільшого, спрямована на досягнення повної рухливості, стабільності та контролю над оперованим суглобом.

Терміни відновлення після перелому шийки стегна

Пацієнти, яким не можна зробити операцію через поганий загальний стан здоров’я, повинні лікуватися так званим гіпсокартонним черевиком. Таке лікування зазвичай вимагає близько 6-8 тижнів постільного режиму і високого ризику розвитку ускладнень після перелому шийки стегна. Хворі, особливо літні люди погано переносять тривалу іммобілізацію.

Ці пацієнти повинні бути захищені від тиску і пролежнів; особливо навколо крижів, потилиці, п’ят і щиколоток, забезпечуючи рух частинам кістково-м’язової системи, що залишилися, щоб запобігти контрактурам, підтримувати рухливість і м’язову силу, а також стимулювати кровообіг.

Реабілітація літніх після перелому в будинку для літніх людей “Символ Добра”

Для того, щоб пацієнт швидко відновив фізичну форму і повернувся до нормального функціонування та фізичної активності, необхідна реабілітація після перелому шийки стегна.

Переломи у літніх людей можуть бути небезпечними через ускладнення, які часто супроводжують їх, зокрема:

  • серцево-легенева недостатність;
  • пролежні;
  • пневмонія;
  • тромбоз.

Тому дуже важливо запобігти їхньому ранньому утворенню та почати відновлення після перелому шийки стегна. Існують рекомендації щодо реабілітації після перелому стегна у літніх людей. Однак ви завжди маєте враховувати інші фактори, які можуть вказувати на необхідність зміни вашої поведінки та відхилення від встановлених стандартів. На перебіг поліпшення впливають, наприклад, вік пацієнта, загальний стан здоров’я, супутні захворювання, рівень фізичної активності пацієнта до перелому, готовність пацієнта співпрацювати з фізіотерапевтом тощо.