Ангіна – гострий інфекційний процес, який локалізується в лімфоїдної тканини мигдалин глотки. Найчастіше діагностується саме ангіна піднебінних мигдалин, рідше запалення зачіпає інші структури глоткового лімфоїдного кільця. Особливу небезпеку становить захворювання для жінок в положенні, так як в цьому випадку може серйозно постраждати малюк. Як і чим лікуватися в цій ситуації завжди визначає лікар (терапевт або отоларинголог), оскільки вагітність накладає багато обмежень на ліки.
Ангіна може мати різні причини. Найбільш частими її інфекційними збудниками є:
- бактерії (стрептококи, нейсерії, коринебактерії, анаероби);
- віруси (аденовіруси, віруси парагрипу, грипу, герпесу);
- спірохети;
- мікоплазми, хламідії;
- гриби.
Зараження інфекцією найчастіше відбувається повітряно-крапельним шляхом, рідше – аліментарним, при прямому контакті з хворим. Досить часто ангіна виникає на тлі вже наявного хронічного тонзиліту. При цьому спостерігається носійство бактеріальної інфекції, локалізованої глибоко в криптах гланд.
Провокатори хвороби
Додатковими провокуючими факторами, які сприяють виникненню ангіни, можуть стати:
- переохолодження;
- різкі коливання температури повітря;
- нераціональне харчування;
- гіповітаміноз;
- наявність хронічних соматичних захворювань;
- обмінні порушення;
- інші захворювання ЛОР-органів (риніт, синусит та ін.).
У вагітних досить часто відзначається зниження загальної та місцевої імунореактивності, що робить їх особливо вразливими до різного роду патогенів. Тому навіть незначні провокуючі фактори можуть викликати у них ангіну.
Типи запалення мигдалин
Сьогодні найбільш актуальною є класифікація ангін, яка базується на даних Фарінгоскопіческі огляду. Відповідно до цього виділяють такі типи запалення лімфоїдної тканини глотки:
- катаральний;
- фолікулярний;
- лакунарний;
- фібринозний;
- герпетичний;
- флегмонозний;
- гангренозний;
- змішаний.
У медичній практиці всі типи ангін також умовно поділяють на банальні і атипові. Для банальних ангін характерно наявність таких загальних ознак:
- наявність інтоксикаційного синдрому;
- ознаки запалення мигдалин з двох сторін;
- хвороба триває не більше тижня;
- патологія викликана бактеріальною або вірусною інфекцією.
Кожен тип ангіни має свої характерні симптоми і особливості перебігу.
Катаральне
Зазвичай дана патологія має гострий початок. У перші дні турбують першіння, болі в горлі, сухий кашель, утруднення при ковтанні. Відзначається невелике підвищення температури тіла, зазвичай цифри не перевищують 38 ° С. Відносно рідко катаральне запалення мигдалин супроводжується значним підвищенням температури, при цьому в крові спостерігається підвищення кількості незрілих лейкоцитів.
Діагностика грунтується на об’єктивному огляді ротоглотки. Виявляються такі ознаки: почервоніння, пухка поверхню і набряклість мигдалин, почервоніння дужок. У деяких пацієнток можна промацати незначно збільшені і хворобливі лімфатичні вузли.
Фолікулярне
При фолікулярну ангіну більш виражені симптоми інтоксикації, ніж при катаральній. Вони можуть бути наступними: біль у горлі, головний біль, слабкість, нудота, міалгії і артралгії. Температура тіла досягає досить високих цифр (38-39 ° С).
При огляді мигдалини виглядають набряклими, червоними, характерна наявність на них гнійників білого або жовтуватого кольору. Також у пацієнтки промацуються різко болючі і збільшені лімфатичні вузли в області шиї і під щелепою.
Лакунарне
Даний тип захворювання має тяжкий перебіг (як фолікулярний варіант). Однак в є характерні Фарінгоскопіческі ознаки: наявність великих ділянок білуватого кольору на поверхні лімфоїдної тканини. Такі нальоти можуть зливатися і покривати практично всю мигдалину.
Через кілька днів від початку захворювання такі білясті нальоти можна відокремити від поверхні мигдалин, в цей час відбувається зменшення общеінтоксікаціонного симптомів. Однак температура може бути високою ще кілька днів.
Ускладнення
При відсутності адекватного лікування можуть виникати місцеві ускладнення, а також ураження внутрішніх органів (метатонзіллярние захворювання).
Місцеві ускладнення бувають наступними:
- паратонзіллярний абсцес – близько мигдалини;
- паратонзиллит – запалення навколишніх тканин;
- отит – запалення середнього вуха.
З огляду на знижений імунітет при вагітності, ангіна завжди небезпечна тим, що може спровокувати метатонзіллярние захворювання, тобто локалізовані в інших органах:
- міокардит;
- гломерулонефрит;
- холецистит;
- поліартрит.
Найбільш частим ускладненням при ангіні є поразка м’яза серця (міокардит). Зазвичай зміни виявляються через кілька тижнів після перенесеного гострого захворювання. Характерні порушення на ЕКГ, при вислуховуванні визначаються патологічні серцеві шуми.
Наслідки для плода можуть проявлятися у вигляді гіпоксії і розвитку фетоплацентарної недостатності. Такі ускладнення частіше спостерігаються на тлі перенесеної гнійної ангіни. На пізніх термінах важкі форми запалення мигдалин з вираженим інтоксикаційним синдромом можуть спровокувати передчасні пологи. При катаральному варіанті хвороби ускладнення практично не виникають.
Особливості терапії
Терапія ангіни при вагітності включає цілий комплекс заходів:
- забезпечення щадного режиму;
- місцеве лікування;
- призначення системних препаратів (антибактеріальних, противірусних, антигрибкових).
У гострому періоді хвороби жінка повинна дотримуватися постільного або напівпостільний режим. В цей час виключаються фізичні навантаження, сон повинен бути достатнім за часом. Їду потрібно приймати у вигляді пюре або рідкої, щоб не дратувати слизову глотки. Рекомендується вживати не менше 1,5-2 л рідини.
Місцеве лікування передбачає застосування препаратів, що мають антисептичну дію. Вагітним вирішуються народні засоби: настій ромашки і шавлії, слабкий содовий розчин. Також можна приготувати розчин для полоскання з «фурациліну» або «хлоргексидину». Можливість використання ліків з антибактеріальною дією (спреї «Биопарокс», «Тантум Верде») необхідно обов’язково узгодити з лікуючим лікарем.
Неускладнене захворювання
Своєчасне призначення антибіотиків дозволяє мінімізувати ризик місцевих і метатонзіллярних ускладнень. Під час вагітності список антибактеріальних засобів обмежений, що пов’язано з негативним впливом деяких фармпрепаратів на дитину. Тому обов’язково потрібна консультація з лікарем.
Для лікування ангіни в 1 триместрі зазвичай застосовують антибіотики пеніцилінового ряду. Вони не роблять шкідливого впливу на плід і безпечні для вагітної. На ранніх термінах використовують такі терапевтичні схеми:
- «Амоксицилін» – 0,75 г, три рази в день;
- «Амоксицилін + Клавуланова кислота» – 0,65 г, три рази в день.
Курс лікування даними препаратами становить сім-десять днів.
В якості альтернативної схеми можуть застосовуватися антибіотики цефалоспоринового ряду. Призначають «Цефадроксил» по 0,03 г на кілограм ваги раз в день. Курс лікування сім-десять днів.
У 2 і 3 триместрах, крім та цефалоспоринів, застосовують антибіотики макролідного ряду. Відповідно до клінічних рекомендацій, використовують «Азитроміцин» ( «Суммамед») в дозуванні 12 мг на 1 кг ваги один раз в день. Тривалість лікування зазвичай становить три-п’ять днів.
Навіть найбезпечніші антибіотики мають протипоказання, побічні дії, можуть нашкодити і в 3 триместрі. Тому вагітна обов’язково повинна узгодити їх прийом з лікарем.
Атипові форми
Атипова ангіна може бути викликана грибкової або вірусної (частіше герпетичної) інфекцією. Рідше виникає на тлі системної патології або захворювань крові.
Терапія вірусного запалення мигдалин вимагає застосування противірусних засобів. Грибкова ангіна часто спровокована дрожжеподобной інфекцією Candida albicans, тому в даному випадку призначаються препарати групи «Кетоконазолу» або «Флуконазола».
Профілактичні заходи
У період вагітності жінці слід приділити особливу увагу профілактиці виникнення ангіни. Особливо це стосується пацієнток, в анамнезі яких є вказівки на щорічні випадки запального процесу в мигдалинах або діагностований хронічний тонзиліт. рекомендують:
- раціонально харчуватися – важливі достатні кількості білка, вітамінів і мікроелементів;
- приймати полівітаміни – при необхідності;
- уникати ускладнень – при початкових ознаках застуди краще залишитися вдома і почати лікування.
Інфекційні захворювання під час виношування несуть небезпеку не тільки для самої жінки, але і для її дитини. Тому лікування завжди повинно проводитись вчасно і обов’язково під наглядом лікаря. Також неприпустимий самостійний прийом антибіотиків.
