Догляд за шкірою

Хронічна екзема – причини, діагностика та лікування


Дане дерматологічне захворювання виражається запаленням шкірних покривів, яке має місце на руках, ногах, обличчі. За статистикою хронічної екземою частіше страждають жінки. Що провокує захворювання і які його симптоми? Чим лікують таку форму екземи та що треба знати про її профілактиці? Відповімо на ці питання.

Причини виникнення хвороби

Факторів, за якими виникає екзема, чимало. Найбільш поширеними причинами є наступні: ослаблення імунної системи, генетична схильність до захворювання, порушення обміну речовин, алергічна реакція на антигени, недуги внутрішніх органів, інтоксикація організму, збої в роботі ендокринної системи, стреси. Найчастіше екзема виникає на тлі генетичної схильності до неї під впливом провокуючих чинників – стресів і алергенів. А перехід гострої стадії недуги в хронічну відбувається при його неправильному або не доведеним до кінця лікуванні. Дуже часто люди при помітних ознаках поліпшення стану припиняють пити препарати, які виписує їм доктор. Приглушені симптоми захворювання через деякий час поновлюються, але вже з новою силою. Так екзема і стає рецидивуючої, тобто хронічної, з періодами загострення і ремісії.

Ще однією причиною переходу захворювання в хронічне є недотримання пацієнтом дієти в період лікування. Чи не усунувши подразники, що провокують екзему, вилікувати її повністю неможливо. І якщо це продукти-алергени, то важливо від них відмовитися.

Діагностика дерматологічного захворювання

Зазвичай дерматологи не відчувають труднощів з визначенням діагнозу. Вони на початку збирають анамнез, проводять огляд шкірних покривів та таким чином діагностують екзему. Фахівці легко відрізняють це захворювання від нейродерміту, псоріазу, алергічного дерматиту або дісгідріоза. Останній виникає в жарку пору року і супроводжується вегето-судинну дистонію, висипаннями на долонях рук. Алергічний дерматит швидко зникає при усуненні алергену, і висипка при ньому набагато більша, ніж при екземі.


Зазвичай досвідченому дерматолога не потрібні додаткові дослідження для постановки правильного діагнозу і призначення грамотного лікування.

Про методи лікування екземи

Хронічна форма недуги погано піддається лікуванню. Дерматолог підбирає лікарські засоби, виходячи з індивідуальних особливостей чоловіки або жінки. Зазвичай пацієнтам призначають такі групи лікарських засобів:

  1. Антигістамінні препарати. Вони знімають свербіж, печіння, набряклість шкірного покриву.
  2. Солі калію і тіосульфат натрію знижує чутливість організму до збудників недуги.
  3. Седативні засоби. Це заспокійливі препарати, які в комплексі з антигістамінними дозволяють людині спокійно спати в періоди загострень екземи.
  4. Вітамінотерапія. Пацієнтам призначають аскорбінову кислоту, ретинол, вітаміни групи В.
  5. Ліки для зовнішнього застосування. Найчастіше це 2% розчин таніну, 1% розчин резорцину, борово-нафталановая, дерматоловая, дігтярна мазі, Гестан, Фенистил. Часом це і гормональні креми Акрідерм або Трідерм.

Крім ліків, лікування хронічної форми включає і застосування фізіотерапевтичних процедур у вигляді ультразвуку, суберітемних доз ультрафіолету.

Основою лікування повинно бути дотримання пацієнтом спеціальної дієти. Вона має на увазі виключення алкоголю навіть у малих дозах, всіх цитрусових, меду, яєць, шоколаду, горіхів. Хворим дозволяється вживати пісне м’ясо і рибу, каші з рослинним маслом, овочі, багаті клітковиною. Продукти рекомендується запікати, тушкувати, але не смажити. Можна їх готувати на пару або відварювати. Дотримання такої дієти є профілактикою рецидивів хронічної екземи.

Рекомендується в періоди рецидивів скоротити кількість водних процедур, використовувати нейтральні миючі засоби, виключити всі контакти з побутовою хімією, уникати сонячного світла.


Також зменшити ознаки загострення допоможуть і народні засоби. Це ванночки і примочки на основі відвару дубової кори, примочки з соку чистотілу, вживання заспокійливих чаїв з м’яти, меліси, лаванди.